Пам’ятник головному українцеві початку XX сторіччя
Мова про Євгена Коновальця — уродженця Львівщини. Як і Тарас Шевченко, трагічно загинув на чужині. І теж у 47 років. Як і Т.Шевченка ненавидів російський царизм, так Є.Коновальця — російський більшовизм. Московський агент Судоплатов, який видавав себе за зв’язкового ОУН, підклав у пачку цукерок вибуховий пристрій. Нічого не підозрюючи, Євген Коновалець розкрив її дорогою до квартири у м. Роттердамі. Пристрій спрацював миттєво: 23 травня 1938 року Євгена Коновальця не стало.
Не стало Голови Проводу ОУН, колишнього командира корпусу Січових Стрільців, який врятував Київ від остаточного знищення його більшовицьким військом під командою по-дикому жорстокого генерала Муравйова. Не стало українця, який на початку XX сторіччя був на вершині державного, політичного і військового мислення, лише не на вершині влади. Тому й втратили у 20-х роках владу, тому український народ і зазнав московських репресій та штучних голодоморів. Бо соціал-демократи з проросійською орієнтацією виявилися нездалими державними мужами, розпустили армію, перешкоджали творити Коновальцю і Петлюрі.
Шукали братерства з Москвою. Знайшли: Москва потопила Україну в крові, майже 15 мільйонів винищила штучним голодомором, мільйони розстріляла та закатувала у в’язницях і сибірських таборах.
Більшовицька ідеологія зробила все, щоб українці не знали правди ні про Є.Коновальця, ні про Степана Бандеру та Романа Шухевича, щоб узагалі не знали своєї історії. Але ми вже маємо відновлену Українську державу майже 20 років. Був час, щоб вивчити історію України, щоб отримати знання про дідів і предків, гідно їх пошанувати і поцінувати. Хто цього ще не зробив, мав би очі опускати. Але бачимо: є ще чимало таких, що пальцем тикають на того, хто віддає себе жертовно національному відродженню. Але не про таких пам’ятатиме Україна. Вона пам’ятатиме про подвижників української справи. Серед них — і голова районного об’єднання «Просвіта», перший заступник голови районного проводу КУНу Богдан Глібчук. Саме з його ініціативи у Старих Кутах і побудовано перший на Косівщині, і один з небагатьох в Україні, пам’ятник Євгену Коновальцю. Цю ідею Богдан Глібчук подав на районному проводі КУНу в травні 2007 року. її підтримав Старокутський сільський голова Василь Цикаляк, Жителі села, священики, отці Юрій Костик та Дмитро-Коцаба.
І ось 10 січня цього року в Старих Кутах було врочисто відкрито пам’ятник головному українцю початку XX сторіччя.
Богдан Глібчук і Василь Цикаляк зняли покривало з погруддя. З високого постамента на учасників святочного заходу «глянув» полковник УНР, Комендант Української Військової Організації і Голова Проводу ОУН Євген Коновалець. Старі Кути зустріли його нині уже Державним Гімном «Ще не вмерла Україна», співом церковних хорів, народної чоловічої хорової капели «Черемош». Національно-патріотичне слово мовили отець УГКЦ Юрій Костик («Воля здобувається кров’ю і терпінням багатьох поколінь», — сказав отець Юрій), заступник голови райдержадміністрації Микола Васкул, голова обласного об’єднання «Просвіта» Степан Волковецький, голова обласної організації КУНу Богдан Борович, голова районної станиці Братства ОУН-УПА Петро Підлетейчук, голова Берегівського осередку ОУН-УПА Дмитро Томич та інші.
Про життя і діяльність Євгена Коновальця розповів Богдан Глібчук. Він висловив щиру подяку Миколі Присяжнюку, Томі Кузьменюку, Іванові Кузьменюку (безкорисливо зводили постамент під погруддя), підприємцям Богданові Чепизі, який виділяв і кошти, і власний транспорт, Миколі Федюку, який привіз погруддя зі Львова, а також усім жертводавцям, зокрема кредитній спілці «Косівська» (голова Оксана Довгун), ТзОВ «Атон», в якому працює уродженець Старих Кутів Василь Лаврук, підприємцям Миколі Боринському (Шешори), Дмитрові Павлюку (Кути), Михайлові Гаврилюку (Косів), Ярославу Мельничуку (Вербовець), а також членові КУНу Юрієві Довбенчуку (Косів), Василеві Іванюку (Старі Кути), які поофірували найбільші суми коштів. Серед них він згадав і прізвище покійного Дмитра Близнюка зі Старих Кутів.
Наполегливо допомагали у зборі коштів та побудові пам’ятника сільський голова Василь Цикаляк, депутат сільської ради Іван Лащук, член КУНу Мирослав Близнюк, Микола Бернюга (від УРП «Собор»). Член КУНу Богдан Будз, допомагаючи в усьому, організував у 2009 році ще й коляду, зібрані кошти з якої були використані для побудови пам’ятника.
Богдан Глібчук попросив вибачення, що не може згадати прізвищ майже двохсот жертводавців як із Старих Кутів, так і району. Будучи головним організатором побудови пам’ятника, Б.Глібчук і сам пожертвував чималу суму коштів. Чималі пожертви внесли отці Юрій Костик (УГКЦ) та Дмитро Коцаба (УАПЦ).
Пам’ятник Євгену Коновальцю — не перший скульптурний твір на Косівщині львівського художника Петра Штаєра.
Василь Глібчук.
