Хто знає, як робити добро, та не чинить, — той має гріх

Так говорить у своєму посланні апостол Яків. А в скільки раз збільшиться той гріх, якщо мова йтиме не лише про тих, хто знає, як робити те добро, а саме про тих, хто може його робити, і не чинить того? Хто з байдужості, хто з душевного лінивства, а хто й з недбальства.

Роблю такий вступ, щоб почати (вже вкотре) розмову про проведення Дня інваліда в районі. Ті, хто знає, як вчинити добро, вчинили від себе все належне. За підтримки голови райдержадміністрації за 10 днів до третього грудня головам первинних осередків інвалідів та головам місцевих рад було дане завдання виявити найбільш нужденних серед інвалідів, підготувати для них акти обстеження та відношення до директора Косівського терцентру і до 3 грудня отримати та доставити в сім’ї інвалідів продуктові пакети з тим набором продуктів, які дозволяють кошти в цей кризовий час.

Планувалося в цей день в кожному населеному пункті провести збори інвалідів. їх форма давалася на розсуд голови первинного осередку та місцевої влади. Як це проведено і виконано, а значить, як про інвалідів дбають на місці, про це судити всім вам, більш як п’яти тисячам інвалідів району.

Крім цього, керівництво РДА розглянуло ряд кризових ситуацій в сім’ях інвалідів, які вирішуватимуться керівниками установ і організацій району, аж до відвідування першими особами тих інвалідів, де найбільш критична ситуація. Проте ця турбота не обмежується (і не дай Боже, щоб обмежилася!) тільки Днем інваліда.

Це щоденна праця для душі всіх, хто за покликанням чи за службовим обов’язком повинен турбуватися про ближніх неповносправних. Отже, тих, хто знає, як творити добро, у нас достатньо, тих хто, може, і зобов’язаний це робити, теж немало.

А вже хто який гріх має, нам на місцях відчутно, а Господу Богу видно.

Чекаю звісток з усіх населених пунктів району.

Замість вітання з Днем інваліда — М. Смєлік, голова районної асоціації інвалідів.

Share