Нерестує форель!
З давніх часів форель вважають королівською рибою. Вона виділяється серед інших карпатських риб яскравим пістрявим забарвленням. Зараз ця королівна карпатських річок опинилася на межі зникнення.
Верхів’я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для розмноження струмкової форелі. Але, незважаючи на заборону вилову струмкової форелі, протягом року (згідно з «Правилами любительського і спортивного рибальства»), вона стає об’єктом варварського вилову не лише місцевими жителями, а й туристами. Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до замулювання річок, струмків, потоків. Вони міліють через змив ґрунту зі схилів, вирубування лісів. З лісопереробкою пов’язане ще одне лихо — трелювання деревини потоками, після чого у воді залишаються шматки кори, тріски та гілля, вони з часом починають розкладатися. Вода вимиває з церевини дубильні та інші стійкі органічні речовини, а це негативно впливає на життєдіяльність водних організмів. Крім того, під час трелювання деревини знищуються кладки ікри.
Форель надто чутлива до дії несприятливих антропогенних чинників. Вплив останніх особливо відчутний на мілководних ділянках водойм, до яких прямує форель під час нересту, обираючи, переважно, місця з глибиною не більшою 60-ти см.
Зазначимо, що плодючість форелі невелика — від 200 до 600 ікринок. Для порівняння наведемо такі дані: плодючість коропа — від 90 тис. до 1700 ікринок; карася — від 8 тис. цо 800 тис. ікринок; щуки — від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок. Та навіть у всім відомої верховодки плодючість до 4 тис. ікринок.
Під час нересту струмкової форелі в нашій області триватиме двомісячник охорони цього рідкісного виду риб. За знищення однієї рибини, незалежно від розмірів, з порушника-браконьєра буде стягуватись штраф у розмірі 51 грн., а знищення самки з ікрою обійдеться ще дорожче, адже нараховуватимуться збитки за знищену ікру, з якої міг би поповнитись форелевий рід.
Саме в період відкладання фореллю ікри, інспектори Державної рибоохорони будуть частими відвідувачами верхів’їв річок.
Велику допомогу штатним рибоохоронцям, як завжди, надаватимуть працівники міліції, Державної лісової охорони та громадськість.
Під час рейдових виїздів для виявлення порушень природоохоронного законодавства особливу увагу акцентуватимуть на контролі за дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах. Під час нересту форелі випадки виявлення будь-яких гідротехнічних робіт у водоохоронній зоні, незаконного добування піщано-гравійної суміші, трелювання лісоматеріалів потоками, а також миття транспортних засобів в прибережній смузі будуть трактуватись інспекторами рибоохорони як грубе порушення Правил рибальства, що завдає суттєвої шкоду відтворенні цінних видів риб.
Що збережемо сьогодні, те сторицею повернеться завтра!
М. Ласійчук,
державний інспектор рибоохорони.
