Тернистий шлях боротьби і визнання

14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, минає 67 років як була створена Українська Повстанська Армія.

УПА в роки Другої світової війни зібрала під свої жовто-блакитні знамена найкращих, найсвідоміших, тих, у серцях яких горів вогонь свободи, тих, хто з холодної криївки, захованої у лісах, бачив те, про що інші боялися навіть думати — майбутню вільну Україну. Романтики своєї доби, вояки УПА, вперто, в холоді та голоді йшли до своєї мети. Цій меті — самостійній Україні — десятки тисяч молодих людей віддали найцінніше: молодість, надію та власне життя.

Як тільки на Поліссі та Волині восени 1942 року було створено перші відділи УПА, Провід ОУН ухвалив рішення про формування підпільних збройних формувань також на теренах Центральної та Східної України. До травня 1943 року повстанські підрозділи були створені в Центральній Україні і охоплювали Вінницьку, Житомирську та Київську області. В південно-східній Україні набираються групи повстанців, які поступово стягуються до Чорного лісу (Кіровоградщина) та Холодного Яру. Окремий відділ виникає на Полтавщині. Так усі повстанські підрозділи зводяться спочатку в округу «УПА-Північ», а потім — і «УПА-Південь», які здійснили ряд рейдів та успішних боїв проти німецьких формувань. Така правдива історія невигідна теперішнім горе-політикам, бо вона єднає українську націю і руйнує міф про те, що УПА — суто західноукраїнське явище. Проте все більше українців Сходу та Півдня виявляють інтерес до правдивої історії, а це лякає антиукраїнців.

Час не спроможний затьмарити та знівелювати жертовну боротьбу вояків УПА. Тому питання визнання на державному рівні вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України є надзвичайно важливим для утвердження нашої держави. Фактично, таке визнання стало би останньою крапкою у справі унезалежнення України, відмежуванням від імперської Москви, ідеологічним розривом з радянським минулим. Визнанням УПА розірвався би останній ланцюг, яким Москва шантажує владу в Україні.

Визнання УПА — це тест на український патріотизм для влади, хоч скільки б її представники не виступали з гучними заявами, бо ця проблема є штучною, а позиція влади є капітуляцією перед україножерами та комуністами усередині держави.

Авторитетна комісія істориків з вивчення проблем національно-визвольного руху після 10 років досліджень зробила висновок про ге, що боротьба ОУН-УПА була національним рухом опору. Однак цей факт не визнано на державному рівні, що давно уже зробили країни Європи, визнавши свої національні рухи опору. Бо усі архіви, що стосуються боротьби УПА, давно відкриті та вивчені: СБУ демонструє регіонами України виставки архівних матеріалів.

ВО «Свобода» вже вкотре вимагає від влади визнати боротьбу ОУН-УПА на державному рівні та організувати парламентські слухання з цього питання. Слід запросити до Верховної Ради авторитетних громадських діячів, самих учасників визвольних змагань (допоки є живі), і у прямому ефірі нехай вся країна почує про подвиг УПА!

Бо скільки ще часу ми, українці, маємо терпіти історичну несправедливість, озиратися назад, на комуністичні привиди, або тупцювати на місці?! Таке ми вже пережили, коли перші «демократи» Перелицьовані комуністи) постійно теревенили: не на часі…

«Програма захисту українців» ВО «Свобода» має розділи, які стосуються національної пам’яті української нації, а саме: «ОУН-УПА. Визнання та вдячність». Наше завдання — не тільки увіковічнити пам’ять про боротьбу вояків УПА, а також подолати наслідки несправедливості щодо української нації.

ВО «Свобода» вітає українців з цією датою. Світла пам’ять героям, які полягли у боротьбі. Глибока шана живим ветеранам УПА. Нехай в цей день світить ясне сонце, віє теплий вітер, щоби випрямилися пригнічені роками плечі, нехай розхмаряться чола та випогодяться очі. Бо слава боротьби УПА в історії української нації є тим моментом, з яким воскресне віра в майбутнє України — Слава Україні! Слава її героям!

Роман Матейчук,
депутат районної ради, голова районної організації ВО «Свобода»

Share