Влада — для народу чи народ — для влади?
По радіо, телеканалах, у ЗМІ українці спостерігають хаос і безлад, який панує зараз в Україні. Верховна Рада невпинно шукає компроміс, який вивів би її зі стану блокування на шлях плідної роботи.
Скликають погоджувальні ради, проводять брифінги. Розмови та докори у кулуарах — звичне явище для парламентарів. Голова ВРУ Володимир Литвин вже вкотре старається закликати колег до конструктивної роботи. Всі кажуть, що не можна так далі працювати, але ніхто не йде на компроміс і не приймає вигідне для народу політичне рішення. У зв’язку з цим рейтинг усіх партій поступово знижується, згасає надія в очах народу.
Простому українцеві здається, що теперішня Верховна Рада — це не орган законодавчої влади, а суцільна клоунада. Йому, народу, не потрібні популістські затяжні розмови. Він чекає підтримки від своєї влади, від усіх партій. На жаль, народні обранці забули, що влада — для народу, а не народ — для влади. Щоб вони не забували про свій обов’язок перед виборцями, напевно, варто зменшити депутатський термін на третину. Конституція України у п’ятій статті передбачає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Він здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отже, народ має право вимагати від своїх обранців плідної роботи. Але, на жаль, в їхніх пріоритетах нас немає.
Та все ж не втрачаймо надій! Вірмо, що Верховна Рада в майбутньому прийматиме корисні рішення для народу. А на наступних виборах не даймо ввести себе в оману піар-технологам певних політичних сил, не купуймося на дрібні подачки. Обираймо найгідніших та найрозумніших професіоналів.
Обираймо достойних.
Богдан Бейсюк,
учень 11-Б класу Пістинської ЗОШ І-111 ступенів, заступник голови учнівського комітету школи.
