Медом пригощали, пісеньки співали…
Як тільки в храмах відлунали дзвони, і зі щирими молитвами українці розпочали святкувати велике свято Спаса, у центрі Косова вже збирався веселий люд, щоб поласувати запашним та солодким медом. Саме 19 серпня косівчани і гості міста вшанували славнозвісну бджілку-трудівницю і відсвяткували свято меду.
Свято меду в м. Косові вже стало традиційним. На майдані застеляють столи, прикрашаючи їх квітами, овочами і фруктами. Та найголовнішою прикрасою все-таки є мед, різний за запахом, кольором та смаком. Окрім смачного меду, кожен присутній може почастуватися ще й медовим напоєм, медовим квасом і, звичайно, медовухою, щоб «гуділо добре за вухом»… Зауважмо, що мед ще споконвіків використовували не тільки як продукт харчування, а й як засіб лікування від різних недуг. Тож і тут можна було придбати медові ліки для себе та всієї родини.
Зачинателем цьогорічного дійства був о. Богдан Юречко. Всіх привітавши зі святом, відправив молебень та освятив не лише дари природи, а й кожного присутнього тут християнина. До привітань приєдналися також М. Балаш — голова спілки бджолярів, П. Дійчук — заступник голови районної ради та інші. Всіх пасічників Косівського району було нагороджено грамотами та грошовими преміями. В цей день через край лився не лише мед, але й музика. Приємно вразили глядачів районні виконавці та гості зі Снятина.
Свято меду поєднало в собі велику роботу людини і бджолиної родини, яка роками передається від покоління до покоління, від батька до сина, від діда до онука. І потрібно завжди пам’ятати якою нелегкою є ця праця, щоб оцінити справжній смак українського меду. Адже гармонія духу: вишита сорочка, українська пісня і жовтогарячий мед в українській хаті — є одними із найголовніших атрибутів, які ідентифікують нас як українців, як націю. Тому трудімося як бджоли, живімо як люди і любімося як українці!
Мирослава Долинчук.
