Як таке могло статися?

З неприхованим здивуванням прочитав у районній газеті «Гуцульський край» за 3 квітня 2009 року чиєсь анонімне повідомлення «Отримано ексклюзивні права». Довго мізкувати, хто ховається за погрозливими «застереженнями», не довелося, бо вже у другому абзаці врізки до розширеної цитати положень «Свідоцтва на знак для товарів і послуг №94920» дізнаємося, що «Косівська районна рада та районне комунальне підприємство «Маєток Святого Миколая» просять припинити спекуляції навколо відповідного проекту НПП «Гуцульщина».

Районна рада звернулася до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про нібито неправомірне використання фірмового найменування комунального підприємства «Маєток Святого Миколая» НПП «Гуцульщиною».

Після кількамісячного детального вивчення цього резонансного косівського питання з виїздом на місце, після зустрічей з обома сторонами — представниками Національного парку і комунального підприємства «Маєток Святого Миколая» обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету 31 липня 2007 року у своїй постанові №8 однозначно визнало, що «1. Першість у використанні позначення «Маєток Святого Миколая» на ринку культурно-просвітницько-туристичних послуг належить не КП «Маєток Святого Миколая», створеного Косівською районною радою в 2006 році, а Національному природному парку «Гуцульщина», яке ним використовується з 2003 року, тобто Парк протягом чотирьох років набув власної ділової репутації на цьому ринку, зокрема через використання позначення «Маєток Святого Миколая». 2. Дії Косівської районної ради щодо заборони Національному природному парку «Гуцульщина» використовувати у господарській діяльності свого структурного підрозділу позначення «Маєток Святого Миколая», що є його фірмовим найменуванням, з яким Парком протягом чотирьох років набуто ділової репутації на ринку культурно-просвітницько-туристичних послуг, можуть розглядатися як такі, що мають ознаки порушення, передбаченого ст.1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді вчинення дій у конкуренції, що суперечать правилам та чесним звичаям у підприємницькій діяльності. За таких обставин у діях НПП «Гуцульщина» порушення, передбаченого ст.4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо використання у господарському обігу позначення «Маєток Святого Миколая» як фірмового найменування підрозділу Парку, не встановлено».

Таке рішення Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету справедливо обґрунтувало тим, що директор Парку ще 17 грудня 2003 року видав наказ № 95, згідно з яким у структурі НПП «Гуцуцульщина» було створено виробничий рекреаційний підрозділ «Туристичний комплекс «Маєток Святого Миколая» та затверджено «Положення» про цей підрозділ і склад його ради.

ТК «Маєток Святого Миколая» створено з метою реалізації проекту «Маєток Святого Миколая», розробленого спеціалістами Парку в 2002 році, в основі якого закладено ідею виховання юного покоління на ідеалах добра і справедливості, надання адресної соціальної допомоги дітям, збереження і відродження культурного спадку та природного потенціалу Гуцульщини.

У 2003 році Проект був схвалений Івано-Франківською облдержадміністрацією та Державною туристичною адміністрацією України і включений до плану заходів Державної програми розвитку туризму до 2010 року (спільний лист ОДА від 18.08.2004 № 1118/01-044/003 та Цержтурадміністрації від 20.08.2004 № 1.1/06-449 до Прем’єр-міністра України). Працівники Парку розробили також Концепцію Проекту та пропозиції до Державної цільової програми «Маєток Святого Миколая» на 2004-2008 роки, які Кабінет Міністрів України включив у дану Програму для сприяння в реалізації проекту та виділення коштів.

Проект створення ТК «Маєток Святого Миколая» схв.алений учасниками міжнародної конференції «Національні культурні традиції та сучасність», яка відбулася 18-19 грудня 2004 року в м. Косові за участю науковців, майстрів народних художніх промислів, спеціалістів з туризму, освіти, духовенства, а також зарубіжних гостей. У рамках конференції 19 грудня 2004 року на місці побудови туристичного селища «Садиба Святого Миколая» відбулося урочисте закладення першого каменя. На цій конференції також було ухвалено звернення до Укрпошти з проханням створити відділення «Пошта Святого Миколая», розробити та зареєструвати поштові марки з логотипом Святого Миколая.

За підтримки Гранту Президента України для обдарованої молоді у 2004 році видано масовим тиражем 7 поштівок «Пошти Святого Миколая» з логотипом «Садиби Святого Миколая» і її адресою за місцем розміщення НПП «Гуцульщина» на вул. Дружби, 84 у Косові. На дану адресу з різних куточків України надійшло уже більше десяти тисяч листів від дітей, у яких вони звертаються до свого покровителя з радощами і болями. Крім того, інформація про проект «Маєток Святого Миколая» за допомогою ЗМІ набула найширшого розголосу серед населення України, сприяла встановленню міжнародних зв’язків і співпраці з аналогічними дитячими проектами у Росії, Словаччині і Молдові. Досить сказати, що відеопрограми та сюжети про діяльність Маєтку часто демонструються на обласному телебаченні «Галичина», Першому Національному, 1+1, ІСТХ/, Інтері, СТБ та інших телеканалах, спеціальні випуски передач звучать на всеукраїнському та обласному радіо, для журналістів організовуються і проводяться спеціальні прес-конференції. Лише останнє свято Миколая у 2008 році висвітлювало більше двадцяти телерадіокомпаній і друкованих засобів масової інформації, а на ньому побувало більше п’яти тисяч дітей з району, різних регіонів України та Молдови.

Щорічно проводяться (без будь-якої державної допомоги) театралізовані свята «Ой, хто-хто Миколая любить», благодійні акції «Подарунки від Святого Миколая» і багато інших заходів. Лише минулого року у Миколаївські святкові дні нами вручено дітям більше трьох тисяч подарунків. На їх придбання не використали жодної державної копійки. Слід відзначити, що з приходом нового керівництва у райдержадміністрацію почалася тісна і ділова співпраця між виконавчою районною владою і НПП «Гуцульщина» щодо розвитку проекту ТК «Маєток Святого Миколая». РДА допомогла, наприклад, випустити до Миколаївських днів дві цікаві повноколірні дитячі книги, посприяла у придбанні подарунків для дітей, допомагає в багатьох інших питаннях.

Парк разом зі Спілкою народних майстрів України, Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, Івано-Франківським інститутом з туризму, Косівським центром дитячої творчості провів чимало заходів з реалізації Проекту. В будинку, що розміщений на території Парку, облаштовано робочий кабінет Святого Миколая, де він постійно «працює» зі своїми помічниками і відповідає на численні листи малечі. Відкрито майстер-клас дитячої іграшки, кімнату-музей новорічно-різдвяної іграшки та кімнату-музей природи. Біля будиночку працівники Парку збудували для дітвори дитячі ігрові майданчики.

У грудні 2008 року у рамках реалізації одного з основних напрямків проекту «Туристичний комплекс «Маєток Святого Миколая» — формування туристичного поселення «Гуцульське село» — на території Шешорського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина» урочисто відкрито і освячено два рекреаційні будинки, до яких підведено газ, гарячу і хоподну воду, всі комунікації. Кімнати і зали облаштовано на найвищому сучасному побутовому рівні.

Розпочато створення етнографічного музею. У ньому є уже майже 300 експонатів старовинних речей. їх зібрали на добровільних засадах працівники Парку.

В рамках співпраці між НПП «Гуцульщина» та Івано-Франківським Національним технічним університетом нафти і газу укладено договір про співпрацю, який підписали директор парку В. Пророчук та ректор університету професор Є. Крижанівський. Згідно з ним у січні 2009 року розроблено концепцію рекреаційно-етнографічного комплексу «Маєток Святого Миколая», яку реалізували на архітектурному факультеті ІФНТУНГу у дипломній роботі студенти Ю. Ковальчук, М. Ігнатюк, М. Анрусяк та Д. Чудак.

Керувала розробкою член-кореспондент Української академії архітектури, кандидат архітектури, доцент Галина Юрчишин.
Реалізацію саме «Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая» чітко і однозначно підтримав Президент України В. Ющенко своїм Указом від 6 червня 2006 року №481, даючи відповідні доручення у його створенні Кабінету Міністрів України та Івано-Франківській обласній державній адміністрації.

Як зазначається у постанові обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, «позначення «Маєток Святого Миколая» (інколи під назвою «Маєток» використовувались слова «Садиба» та «Оселя»), яке введено Парком у господарський обіг з грудня 2003 року, активно використовується НПП «Гуцульщина» протягом тривалого часу, що забезпечує обізнаність широкого загалу громадськості, в тому числі зарубіжної, і сприяє набуттю ділової репутації Парку через використання цього позначення».

Однак для «комунальників» правила неписані. Рішення №8 (Справа 5/ІІ-2007) обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про належність бренду «Маєток Святого Миколая» саме НПП «Гуцульщина» хоча прийнято і вступило в дію 31 липня 2007 року, але його не було доведено до відома Державного департаменту інтелектуальної власності. Через рік після цього, 11 серпня 2008 року, одержали від нього уже згадане «Свідоцтво на знак для товарів і послуг №94920». Як таке могло статися?

Між іншим, у «діяльності» черганівсько-косівського КП можна знайти ще багато чого цікавого. Наприклад, державний реєстратор 29 травня 2006 року видав «Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи комунальне підприємство «Маєток Святого Миколая» (серія АОО №525751). Але у «Статуті комунального підприємства «Маєток Святого Миколая» (нова редакція)» у «загальних положеннях» констатується, що комунальне підприємство «Маєток Святого Миколая» створене відповідно до рішення Косівської районної ради від 27 червня 2006 року та рішення Черганівської сільської ради від 15 червня 2006 року». Як так могло трапитися, що документ видається ще не створеній фірмі? Але ж завдяки даному «документу» триває бурхлива діяльність черганівсько-косівського КП.

Багато запитань викликає і сам Статут комунальників.

Ось, наприклад, розділ «5. Майно підприємства». Він, між іншим, констатує, що «підприємство формується за рахунок добровільних та матеріальних внесків засновників (тобто районної ради і сільської ради),., капітальних вкладів та дотацій з бюджетів», а «підприємство є спільною власністю територіальних громад Косівського району і с. Черганівки, що знаходяться в управлінні Косівської ради, і закріплюється за підприємством на праві господарського відання». Тут усе зрозуміло. Кожен житель району своїми внесками (податками) з часу прийняття рішення районною радою зобов’язаний утримувати черганівсько-косівську комуналку.

У п’ятому розділі Статуту чітко вказується, що «здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи будь-які дії».

А якщо є незгідні і захочуть позбутися такої комуналки? У Статуті наголошується, що «припинення діяльнрсті підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації за рішенням Правління чи господарського суду». Отже, роль районної і сільської рад звелася тільки до того, щоб створити, фінансувати, виділяти землю комунальному підприємству.

«Але ж можна внести зміни до Статуту на сесії», — хтось наївно собі подумає. «Зміни та доповнення до Статуту ініціюються та вносяться виключно Правлінням», — застерігає і попереджує восьмий розділ.

Може, хтось з депутатів, хто голосував за Статут черганівсько-косівських комунальників, захоче змінити їх начальство? Це казочки для наївних. Розділ «6. Управління підприємством» вказує, що «керівним органом Підприємства є Правління Підприємства, яке складається з семи уповноважених представників, затверджених відповідною радою, а саме: від територіальних громад району — три особи, від територіальної громади с. Черганівки — три особи, від Національної спілки майстрів народного мистецтва України — одна особа» (тільки невідомо, хто має її затверджувати). А далі — найголовніше. «Уповноважені представники територіальних громад можуть бути відкликані з Правління підприємства сесією відповідної ради, якщо за відкликання проголосувало не менше двох третин загального складу ради». Не менше і не більше. Якісь бізнесмени прирівнялися у вазі до голови районної ради, для звільнення якого теж необхідно набрати стільки ж голосів. От і зводиться роль районної і сільської рад тільки до того, щоб створити підприємство, до якого їм надалі не можна і потикати носа. Та чи справді згідні з такою роллю депутати районної ради, які проголосували за створення черганівсько-косівської комуналки і її тенденційного статуту?

Василь Пророчук,
депутат районної ради, директор НПП «Гуцульщина».

Share