Переглянувши історичне минуле
Так склалося історично, що територія сучасної України завжди цікавила та була стратегічним об’єктом для багатьох країн євразійського континенту.
Це зумовлено розташуванням нашої країни на перетині важливих торгівельних шляхів між Європою та Азією. На розвиток самостійної державності на даній території завжди старалися вплинути сусідні країни задля своїх цілей, щоб зробити її контрольованою у власних потребах та стратегіях. Прикладів з історії можна знайти більш ніж достатньо: литовське завоювання наших територій, польське поневолення, експансія московським царством. Не варто також забувати спеціальні плани Гітлера перед початком Другої світової війни щодо України. На сучасному етапі розвитку країни також проглядається зовнішня боротьба інтересів щодо України, адже східна політика подальшого розширення НАТО та ЄС зустрілася з великою кількістю неузгоджених питань зі сторони нашого східного сусіда. Звідси стає зрозумілим, що Україна з її територіальним багатством була і залишається геополітично важливим об’єктом у міжнародній політиці.
Що ж таке геополітика? Можливо, це не просто наука, основним завданням якої є виявлення залежності політичних рішень і їх наслідків від географічного розташування країни і народу. Теоретично — це наука, що вивчає закономірний зв’язок між географічними умовами та політикою. Але потрібно зазначити, що геополітика також може виступати як ідеологія. Тоді вона являє собою засіб випарвдання досягнень, а також втілення, збереження, зміцнення і росту влади. Доцільність достеменного пізнання даної науки має фундаментальне значення для держави.
Перед тим як змалювати загальну картину геостратегії України, потрібно зазначити, що наша держава входила і активно продовжує входити до багатьох геостратегічних поглядів та планів не тільки країн регіонального сусідства, а й міжнародного. Дуже активно геополітики в Російській Федерації розглядають Україну у своїх працях. Потрібно зазначити, що ці інтереси часто набувають радикального характеру. До таких радикалів можна віднести О.Дугіна та А. Мигранян. Якщо брати до уваги близьке західне сусідство, то в свої стратегічні цілі Україну активно включає Польща, що лобіює її інтереси та підтримує до вступу в Європейський Союз, а також Словаччина, яка від імені Вишеградської групи виступає за активну співпрацю з нашою державою задля розвитку і втілення європейської ідеї на наших теренах.
Отже, переглянувши історичне минуле України, визначивши важливість геополітики для держави та побачивши нашу країну в регіональній орбіті впливів та перспектив, логічно підходимо до образу вітчизняної геополітичної стратегії. Українська геополітика як наука є не дуже розвинутою. У нас практично немає таких відомих та сильних постатей, яких можна було б поставити в один ряд з представниками німецької, французької чи англо-саксонської шкіл. Тому зовнішня політика у своєму орієнтуванні спирається на загальні принципи існування і не обирає конкретної цілі, немає чітко розробленої зовнішньополітичної стратегії, оскільки зовнішня політика супроводжується таким прикметниковим поняттям, як «багаговекторна». Стратегія багатовекторності є здоровим поняттям і має багато позитивних аспектів, але не в нашому випадку. Мається на увазі, коли держава стає об’єктом геостратегій інших країн. Тому є необхідним пошук єдиного і правильного рішення для держави.
На даний момент Україна вже працює у таких регіональних міжнародних організаціях як СНД га ГУАМ щодо майбутнього, активно працює у напрямку вступу до Європейського Союзу та НАТО, не потрібно забувати і про співпрацю з Вишеградською групою, яка набирає все більших і більших обертів.
Артур Ковальчук,
студент міжнародного відділу Чернівецького національного університету.
