Тваринництво — теж економіка

Косівчани вже помітили значну роботу голови райдержадміністрації Я.І.Шинкарука для виведення економіки району з кризи. Хотілось би у цій публікації зосередити увагу на питанні стану тваринництва на Косівщині. У нас ця галузь, вважаю, перебуває у критичному стані.

У свій час тваринництво у нашому краї займало вагомі місця не тільки в районі, області, республіці, а навіть і колишньому Союзі. Племферма великої рогатої худоби колгоспу ім. Я.Галана у свій час зайняла перше місце в СРСР з племінної роботи. Племферма колишнього колгоспу «40-річчя Жовтня» мала третє місце з вівчарства на союзному рівні. А доярка колгоспу ім. Шевченка Г.Д.Киселиця була нагороджена державною премією колишнього Союзу. Одне слово, район в галузі тваринництва займав досить престижні позиції, бо проводилась серйозна робота щодо поліпшення молочної і м’ясної продукції шляхом якісного забезпечення стада спеціалізованими биками-виробниками.

Цей матеріал пишу не від ностальгії за минулим. Та робота, яка зараз проводиться з ведення тваринництва в районі, викликає у мене професійну тривогу. До речі, на тваринництво в нас припадало близько 70% грошових надходжень у структурі сільськогосподарського виробництва. На сьогодні ця галузь знаходиться у жалюгідному стані, бо до недавнього часу за неї відповідала безініціативна людина.

Автор цього матеріалу неодноразово апелював до органів місцевої влади про те, що така ситуація призводить до негативних наслідків. Наголошував і на тому, що в колишніх колгоспах і радгоспах зберігався ще великий генетичний потенціал порідних і продуктивних якостей худоби. Так, у колгоспі ім. Я.Галана мали унікальне стадо корів голштино-фризької породи, у колгоспі «40-річчя Жовтня» — буро-карпатської. Необхідно було взяти на облік приплід від цих високопродуктивних тварин, даючи можливість одержувати високопродуктивний молодняк у приватних господарствах селян. Та цими питаннями мало хто займається й зараз, адже в управлінні сільського господарства нині немає спеціаліста в галузі тваринництва, який координував би цю роботу.

Добре, що на території району створено Національний природний парк «Гуцульщина». Його спеціалісти, зокрема Ю.П.Стефурак, зробили немало для поліпшення порідних і продуктивних якостей місцевої породи ВРХ. Маю на увазі і забезпечення населення високопродуктивним маточним поголів’ям, і плідниками.

Треба сказати відверто, що в районі створилась катастрофічна ситуація із забезпеченням биків-плідників для парування маточного стада.

Використовуємо здебільшого биків невідомого походження, не перевірених на захворювання. Добре роблять у сусідньому Верховинському районі, де заборонено використовувати плідників не перевірених за походженням і не перевірених на відсутність захворювань. Верховинці закуповують биків у нашому черганівському господарстві, яким керує М.В.Томей.

У нашому районі є можливість все це виправити. Насамперед слід організувати у великих селах пункти штучного осіменіння. Такі, які діють у Кобаках, Стопчатові, де цю роботу організували Д.Дупей і М.Бойчук. Треба подбати, щоб у кожному населеному пункті мали перевірених високопродуктивних биків. І, насамкінець, вважаю, що для поліпшення стану тваринництва в районі варто створити методичну раду з висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів, які безкоштовно надавали б допомогу у відтворенні славних традицій косівських тваринників.

Василь Ганцяк,
кандидат сільськогосподарських наук.

Share