Микола Тимків — Столітній ювілей Майстра
26 лютого у залі Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва ЛНАМ відбулась науково-практична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження М. П. Тимківа — різьбяра, члена Спілки художників, вихованця школи Василя Девдюка.
Конференція почалась з огляду виставки творчих робіт майстра, пізніше було покладено квіти до могили Миколи Тимківа.
Вступне слово мовив С.Л.Мартинюк, директор Косівського інституту ЛНАМ. Виступили також викладачі інституту, гості. Про життєвий і творчий шлях Миколи Петровича цікаво розповів організатор конференції, викладач відділу художніх виробів з дерева (ХВД), доцент Йосип Приймак.
Про творчість М.Тимківа у збірці Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини розповів Юрій Джуранюк — науковий працівник цього музею. М.М.Гринюк – заступник директора інституту з наукової роботи, кандидат мистецтвознавства говорила про народне мистецтво і сучасну культуру Гуцульщини та особистий вклад Миколи Тимківа у їх розвиток.
Валентина Молинь — викладач історії мистецтв, мистецтвознавець розповіла про інтеграцію традицій народного мистецтва у сучасний художній процес та представила поки що єдиний екземпляр альбому «Микола Тимків», присвячений 100-літньому ювілею митця. Дуже цікавою була доповідь завідуючого відділом ХВД, доцента Степана Стефурака про використання творчого доробку Миколи Петровича.
Про творчість Микола Тимківа, на основі збірки творів Коломийського музею імені Кобринського, доповідала завідуюча відділом дерева Катерина Каркадим. Вона поділилась спогадами про майстра, сказала багато теплих і добрих слів про нього.
Викладач історії мистецтв, мистецтвознавець Олег Слободян також знайшов багато добрих слів про М.Тимківа, зауважив, до речі, що варто б увічнити пам’ять про майстра меморіальною дошкою. Бо «найбільшу славу принесли Косову народні майстри, але пам’ять про них найменше шанується» (Ігор Пелипейко, «Містечко над Рибницею»). До слова, світлої пам’яті Ігор Пелипейко був у 1942 – 43 рр. учнем Миколи Петровича в тодішній «промислівці», і в своїй книзі «Містечко над Рибницею» тепло згадував про ту «напівсімейну близькість вчителя і учнів». Учнем Миколи Тимківа у ті далекі роки був і лікар Володимир Тутуруш, відомий громадський діяч, книголюб та філателіст. Він з теплотою згадував про свого вчителя, про його людяність і доброту.
Члени родини Миколи Тимківа з любов’ю та вдячністю згадували свого батька, дідуся. Вони продемонстрували присутнім свідоцтва про успішність за 2, 3 та 6 класи народної школи, датовані 1917, 1918 та 1921 навчальними роками. Та, що найважливіше, зберігся до нинішніх днів важливий документ — свідоцтво про закінчення п’ятирічного навчання у школі Василя Девдюка, датоване 1930 роком, з печаткою та підписом великого Майстра.
Спогадами про Миколу Тимківа ділились присутні на конференції Роман Кабин, колишній викладач іноземної мови в інституті та його сестра Любов Миколайська – діти славного майстра-різьбяра, також учня В.Девдюка, Василя Івановича Кабина, століття якого відзначали в жовтні 2008 року; Степан Бзунько, викладач, відомий митець; Людмила Луканюк, директор Косівського музею визвольної боротьби; Людмила Бойчук, колишня секретар міської ради.
Від імені дітей, внуків, правнуків Миколи Тимківа щиро дякую організаторам цієї надзвичайно цікавої конференції, небайдужим людям — Йосипові Приймаку, Степану Стефураку, учасникам, гостям за пам’ять про дорогу нам людину.
Дарія Даниш,
дочка М. Тимківа.
