Розстріляний цвіт України

29 січня ВО «Свобода» традиційно вшановує пам’ять загиблих під Крутами студентів. До пам’ятника Грушевському у Києві покладуть квіти з чорними стрічками, аби нагадати про винних у поразці УНР та дати відповідну історичну оцінку їх антиукраїнській діяльності, вказавши на сучасних спадкоємців їхньої політики.

Від тієї події, яку називаємо сьогодні словом «Крути», проголосила незалежність УНР. Січневий Київ вирував надіями та тривогами. Але «російський брат» не дрімав. Уряд більшовицької Росії, після відхилення Центральною Радою ультиматумів, висилає на Україну 12-тисячний загін Муравйова та Антонова-Овсієнка. Військовий міністр України С.Петлюра мав розкиданих по всій державі 15 тисяч вояків. Тому 27 січня 1918 року з Києва назустріч більшовикам вирушив добровільний студентський курінь, який не мав належної військової підготовки. Студенти-добровольці отримали завдання допомогти українським частинам утримати Бахмач. Загін зупинився за Ніжином, на станції Крути.

Бій розпочався 29 січня. Міцно трималися хлопці. Майже ніхто не вижив, окрім сімох. Тіла вбитих хлопців були такими понівеченими, що пізніше, в березні, коли їх було віднайдено і привезено в Київ, матері не могли впізнати своїх синів. М.Грушевський, як голова Центральної Ради, на могилі крутянців оголосив, що відтепер Україні не по дорозі з Росією.

У Крутах більшовики розстріляли українську волю. Хлопці падали навзнак, але не на коліна, бо немає нічого дорожчого за честь. Боротьба кров’ю, навіть при невдачі, на мабутнє стає позитивним чинником: творить легенду, підносить віру в справу серед людей, пориває нових до боротьби (Ю. Тютюнник).

Ці трагічні події були спричинені безглуздою політикою Центральної Ради, керівництво якої не виконало свого обов’язку перед народом. Уряд, Генеральний Секретаріат, який очолював В.Винниченко, замість того, щоб творити українську армію як основу державності, навпаки, перешкоджав С.Петлюрі. Ігнорувався процес формування Вільного козацтва — останнім наказано розійтися по домівках та не виявляти ініціативи.

Крути — символ нескореності молодих українців та пересторога тим, хто і дотепер сподівається поставити нас на коліна. Це ганьба
Урядові Центральної Ради, бо серед них, соціалістів, не було людини — Провідника нації. Ті, хто вважав себе провідниками, такими не були. Крути стали наслідком угодовської політики Центральної Ради стосовно Росії.

Без сумніву, день 29 січня — героїчна сторінка нашої історії. Проте чи пам’ятають та згадують про це тепер? Чи створено фільм, чи названі вулиці та площі на згадку про подвиг молодих хлопців?.. Задумаймося про це.

Роман Матейчук,
депутат районної ради

Share