CD «Весілля У Космачі»

Гуцульська весільна музика (автентичне виконання)

23 доріжки / загальний час звучання: 67.19

  1. Ліричні варіації (цимбали) 4.30
  2. Карпатська мелодія (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 5.02
  3. Гуцульські награвання на скрипці (скрипка) 2.01
  4. Заграваймося до хати (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 1.56
  5. Пригра (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 1.31
  6. Гуцульські награвання на скрипці (скрипка) 2.31
  7. Весільна лірична мелодія (фуярка, цимбали) 3.14
  8. Барвінкова (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 1.26
  9. Вигравання до співання (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 3.07
  10. Космацька весільна мелодія (скрипка) 3.34
  11. Гуцулка (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 3.57
  12. Космацька весільна мелодія (скрипка) 1.52
  13. Аркан (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 2.51
  14. Менюкова мелодія (цимбали) 1.41
  15. Голубка (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 2.20
  16. Ой під гай зелененький ходить Довбуш молоденький (скрипка, цимбали) 1.53
  17. Коротка Космацька гуцулка (скрипка) 4.31
  18. Гуцулка з козачком (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 8.13
  19. Соло на скрипці (скрипка) 2.16
  20. Микитка (фуярка, скрипка) 1.34
  21. Космацькі перепелоньки (скрипка) 1.32
  22. Танець з буком (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 4.13
  23. В добрий час (фуярка, скрипка, цимбали, бубон) 1.25

Загальний час звучання: 67.19

Виконавці:

  • (1) Михайло Дзвінчук (цимбали)
  • ( 2, 4, 5, 8, 9, 11, 13, 15, 18, 22, 23) Весільні музики у складі
    Петро Мохнатчук (фуярка), Василь Багрійчук (скрипка)
    Дмитро Ребеджук (цимбали), Петро Самокіщук (бубон)
  • (3, 12, 16, 21) Василь Багрійчук (скрипка)
  • (6, 19, 20) Іван Дзвінчук (скрипка)
  • (7) Петро Мохнатчук (фуярка)
  • (10, 17) Богдан Костюк (скрипка)
  • (7, 14, 16) Дмитро Ребеджук (цимбали)
  • (20) Микола Варцаб’юк (фуярка)

Запис здійснено в селі Космач, Косівського району, Івано-Франківської області, в травні 2008-го року.

Запис звуку, мастерінг — Геннадій Мельник

Продюсер — Влад Роглев, Геннадій Мельник

(с) 2008 Геннадій Мельник
Проект реалізовано за підтримки мистецького центру «Кобальт», м. Київ.

CD «Весілля у Космачі»

На обкладинці картина Михайла Демцю «Весілля у Космачі».

Видавець: НМК-Трейд e-mail: optom@nmc-trade.com; тел. (044)4942656
Дата релізу: 11.07.2008

Казка про райську землю

Гуцульщина — благодатна Карпатська земля, неповторний чарівний край, що приховує в собі безліч таємниць. Одна з гуцульських легенд розповідає, що коли Бог ділив світ і вже роздав всю землю, гуцул прийшов останнім. Cтрашенно розгнівався на нього Всевишній , а гуцул і каже: «Господи, я так милувався усім, сотвореним Тобою, що забув про те, що і мені треба землі…». Тоді Бог відповів: «Як ти так оцінив моє творіння, то маю ще кусень райської землі, та й дам її тобі!» Так гуцулові дісталися Карпати.

Це тільки легенда, проте Карпати дійсно нагадують райську землю. І, схоже, що люди, які народжуються на цій землі здатні наповнювати свої душі та серця цією благодаттю, а відтак, відображати її в творіннях власної традиційної культури.

Моє знайомство з гуцульською культурою, з традиціями цього народу відбувалося поступово. Почалося воно досить давно, понад 12 років тому. З того часу я неодноразово відвідував цей край, щоразу відкриваючи для себе нові явища етнічної самобутності гуцулів.

Для багатьох людей, що вперше приїздять в Карпати, спосіб життя горян, їх побут та світосприйняття можуть видатися надзвичайно примітивними.

Можливо, це так, однак в цій примітивності відкривається щось надзвичайно потужне і справжнє, і водночас тендітне та невловиме. Про горян інколи кажуть, що вони «ближче до неба». Це вірно і в буквальному, і в переносному сенсі. Принаймні, вони ближче до природи, а тому ближче до самих джерел буття. І, напевно, не випадково в різних куточках нашої планети, саме в гірських регіонах – чи то в Гімалаях, чи то в Андах, чи то на Алтаї, чи в Карпатах — ще і в наші часи збереглися унікальні явища духовної та матеріальної культури, носіями якої є звичайні, прості люди…

Весілля у Космачі

Космач — велике село в центрі Карпат. Про Космач написано багато, тож не буду повторюватись. Скажу лише, що це місце називають «Серцем Гуцульщини» і, що тут унікальним чином збереглися різноманітні давні традиції, та обряди, в тому числі весільні. Це місце славиться своїми майстрами, що вміють виготовляти народні музичні інструменти. Славиться воно також великою кількістю талановитих музикантів. У Космачі можна побачити справжнє гуцульське весілля, коли молодий та молода, у супроводі великої кількості гостей їдуть на конях вінчатися до церкви. Подібна весільна процесія інколи може налічувати до 50-ти вершників, кожен з яких з голови до п’ят зібраний в національний гуцульський одяг. Коли я побачив це дійство на власні очі, я був просто зачарований.

Ідея запису цього диску виникла давно. Декілька років тому мені пощастило відвідати Космач і бути присутнім в якості гостя на гуцульському весіллі. Це дійство важко описати словами. Кількість запрошених гостей сягає інколи 300 осіб, воно вражає своєю потужною енергетикою, всіма обрядодіями та весільними церемоніями. Весілля гуляють окремо у молодого та окремо у молодої з інтервалом приблизно в сім днів. В кожному випадку воно триває більше двох діб.

Музики, запрошені на весілля грають протягом майже доби, щоправда з перервами. Їх робота починається за шість-сім годин до приходу більшості гостей. Коли до оселі молодих наближається гість, починають грати музики, зустрічаючи персонально кожного. Як правило, гостей запрошують прийти на весілля на вечір, приблизно на 20-ту годину, а весільні забави тривають цілу ніч, до дев’ятої ранку. Скажу вам чесно, для цього потрібно мати неабияке здоров’я. Наступного дня, о 21-ій годині знову починається весільна забава, щоправда, в другу ніч подають меншу кількість наїдків. На третій день святкування також продовжується, але вже в сімейному колі.

Більшість сучасних весіль, що відбуваються сьогодні у Космачі, супроводжуються грою справжніх троїстих музик, хоча музикантів, як правило, більше трьох. Гуцульська весільна музика надзивичайно енергійна та пристрасна. Зазвичай запрошують весільні музики у складі чотирьох-п’яти осіб. Основні музичні інструменти, на яких виконується весільна музика гуцулів, такі: фуярка або сопілка, цимбали, скрипка та бубон. Крім вищеназваних інструментів нині інколи використовують баян, з духових – кларнет та навіть саксофон. Колектив, гру якого ви можете почути на цьому диску, досить часто запрошують грати на весіллях.

Звичайно, гуцульське весілля неможливо собі уявити без вживання горілки, та, попри це, гуцульське весілля – не просто пиятика. Воно сповнене якоїсь містичної, незбагненної глибини, що домінує над усіма іншими зонішніми подіями, такими, як вживання їжі, танці або щось інше. Оскільки кількість гостей сягає інколи двох або трьох сотень чоловік, запросити яких до хати практично не можливо, для весілля споруджують великий намет, який називають «підлога». В наметі ставлять велику кількість столів, за якими гості мають можливість вживати їжу та напої. На одній із стін намету, в самому центрі поміщають ікону Божої Матері.

Застілля починається з того, що один з батьків наречених звертається до всіх гостей, запрошених до столу, зі словами: «Прошу всіх присутніх помолитися за здоров’я молодих». В цей момент гості встають коло столів обличчям до ікони і моляться. Ця хвилина тиші, яку гості проводять в молитві за молодят, сповнена такого глибокого внутрішнього змісту, що неможливо переоцінити значення цього дійства. Проте, зовнішні атрибути свята, всі обрядові дії вражають не менше. Відтак, після тривалого прийому їжі та напоїв, столи з центру намету прибирають, звільняючи місце для танців. Відбувається це приблизно о третій годині ночі.

Весільні танці

Окремої уваги заслуговують гуцульські танці. Гарно про них сказала Галина Петросаняк у своєму есе «Велике гуцульське весілля»: «Весільні танці — особливий момент. Кожна пара достойна Брейґеля. Міміка, спосіб і ритм руху, одяг так красномовно й вичерпно виказують всю нехитру правду про людину і її життя, що не потрібен жоден психоаналіз».

Як я вже казав, гуцульські танці дійсно надзвичайно виразні та енергійні. Думаю, що так можуть танцювати лише горяни, міським жителям це не під силу. Енергію гуцульської танцювальної музики можна порівняти з гірським потоком, що підхоплює та несе за собою тіло і свідомість людини.

На цьому диску ви маєте можливість почути музику таких танців, як: Гуцулка, Аркан, Голубка, Гуцулка з Козачком, старовинний танець Микитка та Танець з буком. Всі вони в різній послідовності виконуються під час весільних забав. Окрім танцювальної музики, що виконується з бубном, на диску представлені також сольні варіанти декотрих танців, виконані на одному інструменті, а також різноманітні традиційні гуцульські мелодії з варіаціями.

Музиканти

Кожен з космацьких музикантів, які взяли участь у записі даного альбому, по-своєму цікавий. Розповідь про них може бути надзвичайно довгою, тому спробую сказати головне. Розповідаючи про виконавців народної музики та про манеру їх гри на музичних інструментах, недоречно використовувати такі поняття як професіоналізм або віртуозність.

Мене, наприклад вразила манера гри на скрипці скрипаля Василя Багрійчука, причому вразила не віртуозністю, а саме своєю неповторністю та самобутністю. Коли слухаєш гру цього музиканта, складається враження, що людина свідомо «грає між нот» (я маю на увазі мікроінтервали та глісандо), причому грає досить майстерно.

Думаю, що жоден скрипаль-віртуоз, що має за плечима академічну школу, не зможе відтворити його манеру гри на скрипці. Думаю, цього практично неможливо навчитися, з цим потрібно народитися, причому народитися в горах. Доречі, одна з гуцульських приказок доводить це: «Не той гуцул, не той гуцул, що огуцулився. А той гуцул, той гуцул, що в горах родився». Та попри це до різних космацьких музикантів часто навідуються фольклористи й студенти, які хочуть навчитися різних секретів виконавської народної майстерності.

Згадуючи про манеру гри саме цього скрипаля, я не хочу образити двох інших, гру яких ви також можете почути на диску, а саме Івана Дзвінчука та Богдана Костюка. Повторюю, кожен з музикантів, з якими мені вдалося співпрацювати, по-своєму унікальний. А тому, поіменно висловлюю щиру подяку також Михайлові Дзвінчуку, Петрові Мохнатчуку, Дмитрові Ребеджуку, Петрові Самокіщуку та Миколі Варцаб’юку.

Користуючись нагодою, висловлюю також подяку всім, хто долучився до видання цього альбому. Особлива подяка художнику Михайлові Демцю; директору мистецького центру «Кобальт» Владові Роглеву; директору «Українського музичного видавництва» Богданові Гловацькому, моїй дружині Тетяні та моїм друзям.

Геннадій Мельник

Share