Зміни до Земельного кодексу
В зв’язку із прийняттям законів України «Про плату за землю», «Про оренду землі», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про державну експертизу землевпорядної документації», внесено зміни до Земельного кодексу України.
Водночас змінилися й повноваження органів місцевого самоврядування. Так, пункт «б» статті 8. це визначено повноваження обласних рад у галузі земельних відносин, підготовку висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади, виключено, тобто обласна рада вищезгадані висновки не надаватиме.
Аналогічно виключено пункт «б» статті 10, в якій йдеться про повноваження районних рад у галузі земельних відносин — підготовку висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої впади, тобто районна рада вищезгадані висновки не надаватиме.
Статтю 93 «Право оренди земельної ділянки» доповнено пунктом 4, тобто право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися, на земельних торгах, з також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки — на термін до 50 років, крім випадків, визначених законом. Термін користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років.
В зв’язку зі змінами до ст. 118 «Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами», передача земель, які не перебували в користуванні громадян, буде проводитися у дві стадії — вибір місця розташування земельної ділянки і розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Стаття 123 «Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування» і стаття 124 «Порядок передачі земельних ділянок в оренду» викладені у новій редакції, де передбачено, що відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду у встановлений законом термін може бути оскаржено в судовому порядку, рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів.
У новій редакції також викладено главу 20 «Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів» і главу 21 «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних, засадах».
Стаття 151 «Порядок погодження питань, пов’язаних з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок», теж викладено у новій редакції.
Наголошується, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається на 1 рік, якщо його не використано — дозвіл анульовується. Продовжується дія дозволу на 1 рік (на дію 1-го терміну).
Згідно з пунктом 1 розділу X «Перехідні положення», встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (а саме про передачу земельних ділянок у приватну власність 0,25 га — для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,60 га — для ведення особистого підсобного господарства), є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
У разі прийняття відповідним органом рішення про погодження місця розташування об’єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року, передача в оренду таких ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється без проведення аукціонів.
Аукціони також не проводяться у випадках, передбачених ст. 34 (для сінокосіння і випасання худоби), ст. 36 (для городництва}, ст.121 (у випадку безоплатної передачі земель у власність), а також у випадках, передбачених ст.134 Земельного кодексу — у разі:
- розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди;
- використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування, відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);
- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
- перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності, підприємств і громадських організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі національних творчих спілок);
- розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
- будівництва та обслуговування лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, піній електропередач, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);
- проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;
- будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» в частині щодо внесення змін до Земельного кодексу України, набрав чинності з 16.10.2008 року.
П. Соломійчук,
в.о. начальника управління
земельних ресурсів
в Косівському районі