Духовний оберіг нації — до 140-ї річниці «Просвіти»

8 грудня 1868 року група українських інтелігентів у м. Львові створила культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке у різні часи очолювали Ю.Лаврівський, М.Галущинський, Ю.Дзерович…

З першого року заснування «Просвіта» зайняла помітне місце у громадському та політичному житті Галичини. Основна мета її створення — видавництво та пропаганда української книжки; просвітяни добивалися допомоги з крайових фондів на ці видання. Велика заслуга «Просвіти» в заснуванні українських шкіл та в розвитку економіки західного регіону. При читальнях «Просвіти» засновували крамниці, ощадні каси тощо.

Неоціненна роль «Просвіти» у збереженні самобутності нашої нації. Товариство консолідувало українців навколо боротьби за політичні, соціально-економічні та культурні права, пропагуючи національну свідомість. Серед різноманітних форм роботи — діяльність Товариства з охорони пам’яток української культури. Громадські та політичні діячі брали активну участь у заходах «Просвіти». На Наддніпрянській Україні «Просвіта» була заснована 1905 року в Катеринославі’, а у 1906 — у Києві, завдяки зусиллям Б.Грінченка, М.Лисенка, Л.Українки було розгорнуто широку видавничу діяльність, проводились лекції, концерти, виставки. На початку 20-ст. «Просвіта» діяла на Холмщині, Волині, Закарпатті, в Північній Америці.

Особливо відзначимо роль «Просвіти» в житті молоді. Для здібних молодих людей призначали стипендії. Видавали підручники для гімназії, часто проводили виставки-ярмарки українських книг. «Просвіта» була школою для фізичного та духовного гарту молоді. Українські національно-визвольні змагання першої половини 20 століття засвідчили, що у найкритичніші моменти українські національні інтереси захищала сильна, свідомо підготовлена молодь.

Спортивно-гімнастичні товариства «Січ» та «Пласт» готували молоде покоління як військову потугу до боротьби за рідну землю. При читальнях «Просвіти» проводилася антиалкогольна пропаганда. Дуже важливим вважалося призвичаїти молодь до книги, бо це основа розвитку нашого духу. Безкорисливою була праця просвітян, які створювали молодіжні осередки. У 30-ті роки існувала молодіжна «Просвіта», яка організовувала вечорниці, День матері, свято Івана Купала, День молоді. Діяли аматорські гуртки — танцю, співу, хорові тощо.

«Просвіта» відродилася на теренах України наприкінці вісімдесятих як ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка. Сучасне товариство веде роботу з відродження культури та мови, і як громадська організація є унікальним явищем. Ми з вами є свідками того, що українці не втратили ні своєї мови, ані пісні. Однак сьогодні треба заглянути в душу народу, в глибину його пам’яті і запитати: як нам жити далі?

Українське відродження розпочалося на тлі морального та духовного спустошення. Саме мова творить націю, дає мудрість та безсмертя. Дуже актуальною є проблема відродження української національної школи. Саме на вчителях-просвітянах лежить обов’язок змінити підхід до вивчення української мови, яка нині стала немов би ужитковою річчю. Навіть співати українці майже перестали. Тому найперше завдання для просвітян — повернути українцям мову та пісню в усій їх красі та повноті через нашу історичну пам’ять та через осмислення багатющої пісенної творчості. Прихиляймо дітей до рідної мови, співаймо їм колискові, бо вони несуть у собі безсмертну душу багатьох поколінь українців.

Наше відродження має розпочатися з повернення в українську родину народних прадідівських традицій за допомогою письменників, науковців, Товариства української мови ім. Шевченка, «Просвіти», які відчувають відповідальність перед народом.

Підготував Роман Матейчук,
депутат районної ради