Вінцензіана: статті, листи, фрагменти творів
Під такою назвою Коломийське ВПТ-«Вік» в 2008 році видало книгу М.М.Васильчука, кандидата філологічних наук, доцента. Він — редактор-упорядник книги-збірника.
У збірнику представлено матеріали про життя і творчість польського письменника Станіслава Вінценза (1888-1971), який у своїй творчості оспівав українські Карпати та їхніх мешканців, побут і духовний світ гуцулів. Подано також фрагменти його творів в українському перекладі. Працюючи в Коломиї у редакції, я довідався, що Станіслав Вінценз народився в селі Слобода Коломийського району. Тому, коли бував на Коломийщині, відвідував місце, де була садиба батьків Вінценза, і де письменник збудував пам’ятник Іванові Франку. На кам’яній скелі був напис «Вірю в силу духа» Іванові Франкові — синові цієї землі. Ст. Вінценз».
В 1977 році придбав у Львові книгу Станіслава Вінценза «На високій полонині» видавництва «Червона калина». Вона мені відкрила Станіслава Вінценза як письменника, який прославив наших гуцулів на цілий світ, як українознавця, який відобразив у своїх книгах життя і побут українців-гуцулів, їхній багатий духовний світ, особливості звичаїв і вірувань матеріальної культури.
В епопеї Станіслава Вінценза «На високій полонині» визначено одну важливу рису — національну толерантість. Він пише «не національність, а моральність визначає стосунки між людьми». Вся творчість письменника невіддільна від української культури.
Тож наукове видання книги-збірника «Вінцензіана: статті, листи, фрагменти творів» (редактор-упорядник Микола Васильчук) є значним вкладом у барвінковий вінок Станіславу Вінцензу. Так написала в своїй статті Ярослава Ткачук, директор Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського. Видання книжки здійснено коштом музею.
Цуже цікавими є дослідження і статті: «Гуцульщина у кореспонденції С. Вінценза»; Олександри Комаринець — «Діалоги продовжуються»; Ростислава Єндика — «Станіслав Вінценз — співець Гуцульщини»; Володимира Погребенника — «Іван Франко та Станіслав Вінценз»; Миколи Лесюка — «С. Вінценз як знавець гуцульського діалекту», статті Ігоря Пелипейка, Миколи Савчука, Ярослави Ткачук, Романа Федоріва та інших.
У листі до Івано-Франківського професора Володимира Полєка, з яким Станіслав Вінценз дружив і листувався до смерті, писав; «Мій твір був задуманий і відчутий по-українськи… по-гуцульськи, а вже пізніше написаний після важких зусиль відшукування того оригінального виразу й відтворення по-польськи, тобто він належить і Польщі, і Україні разом».
Я щиро вдячний моїм друзям-приятелям Ярославі Ткачук і Миколі Васильчуку за таку чудову книжку як подарунок до 120-річчя від дня народження письменника Станіслава Вінценза.
Книжку можна придбати у музеї «Гуцульщина» м. Коломиї.
Володимир Моравський,
член Національної спілки
журналістів України
