Діти війни починають і виграють

Сьогодні наше суспільство не таке, як учора чи позавчора: люди дедалі більше й успішніше відстоюють свої права. 1 хоч закон у нас, як дишло, згуртованість і наполегливість, попри опір чиновників, досить часто дає результат.

Як відомо, у листопаді 2004 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про соціальний захист дітей війни». Авторами законопроекту були народні депутати-соціалісти, зокрема Олександр Баранівський, який очолив Всеукраїнське громадське об’єднання «Захист дітей війни». З точки зору соціальної справедливості, такий закон треба було ухвалити значно раніше: люди, дитячі роки яких припали на воєнне лихоліття, були позбавлені не лише іграшок і смачних гостинців, — ай батьківської ласки та безтурботних буднів. Вони не лише недоїдали і недосипали, більшість таких дітей недовчипися, чимало підірвали своє здоров’я і через це не знайшли гідного «місця під сонцем» у подальшому дорослому житті. Тож хіба не повинна держава, бодай із кількадесятирічним запізненням, заплатити борг цим людям?

Незважаючи на те, що закон на підтримку дітей війни ухвалено ще 4 роки тому, він не діє й понині. Спосіб блокування будь-якого соціального закону, який потребує фінансування, елементарно простий і перевірений можновладцями наділі: до річного Держбюджету не вносять кошти, необхідні для виконання положень закону, і люди не одержують обіцяного. Один-єдиний раз за 4 останні роки у Державний бюджет на 2007 рік закладено кошти на виконання Закону «Про соціальний захист дітей війни». На 2008-й вони знову «випали». Попри декларативну любов до народу (яку треба хоч іноді засвідчувати конкретними справами), проти пільг дітям війни послідовно виступають олігархічні політичні партії. Закласти необхідні кошти у Держбюджет-2007 вдалося завдяки принциповій позиції Соцпартії, фракція якої в попередньому парламенті поставила жорстку умову свого входження до анти-кризової коаліції — фінансове наповнення Закону «Про соціальний захист дітей війни». На їхню вимогу, такі кошти, повторимось, і заклали у Державний бюджет 2007 року, — тобто закон діяв, доки соціалісти були при владі.

Не так давно Конституційний Суд України своїм вердиктом визнав закон про Державний бюджет на нинішній рік неконституційним, адже ним ліквідовуються або звужуються пільги та соціальні гарантії громадян, зокрема й дітей війни. Згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни», носії цього статусу повинні одержувати добавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної. Плата за комунальні послуги зменшується таким громадянам на 25%, вони безкоштовно їздять у комунальному транспорті і користуються низкою інших пільг. Але нині лише у вигляді пенсії діти війни щомісяця недоотримують понад 120 грн. Не такі вже й малі гроші, аби від них відмовлятись переважно тим, хто рахує копійки від пенсії до пенсії.

Після прийняття згаданого вище рішення Конституційного Суду в людей з’явилася можливість відстояти свої права в суді.

Враховуючи судові позови тисяч людей, центральна влада має у проекті Державного бюджету на 2009-й рік передбачити кошти, потрібні для виплат дітям війни.

В даний час позови до Івано-Франківського окружного адміністративного суду подають і мешканці Косівського району — діти війни, за сприяння Косівської районної організації СПУ.

Люди вірять в судові органи як в інстанцію, що здійснює правосуддя. Сотні тисяч позовів у різних судах областей України вже задоволено.

Ми закликаємо вас відстоювати свої права, не довіряти олігархічним політичним партіям, які вас дурять, і вимагати від уряду виконання Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Сергій Кирилов,
перший секретар Косівського
районного комітету
Соціалістичної партії України

Share