ДІАБЕТ — це спосіб життя

Щорічно, 14 листопада, у світі відзначають Міжнародний день боротьби з діабетом. Всесвітня організація охорони здоров’я визначила цукровий діабет як епідемію особливого неінфекційного захворювання. Вона настільки стрімко поширюється нашою планетою і набуває таких масштабів, що ВООЗ прийняла низку нормативних актів, скерованих на боротьбу з цим винятково складним за своєю природою і трагічними наслідками захворюванням.

Серед інших захворювань цукровий діабет характеризується найбільш ранньою інвалідизацією. У різних країнах товариства сліпих на 60-85% формують хворі на діабет. Приблизно 50% хворих на цукровий діабет 1-го типу помирають від хронічної ниркової недостатності. Серед таких хворих у 2-5 разів частіше діагностується інфаркт міокарда. Гангрена нижніх кінцівок трапляється у 200 разів частіше, 50-70% усіх ампутацій нижніх кінцівок, не пов’язаних з травматизмом, припадає на хворих діабетом.

В Україні зареєстровано понад мільйон хворих на цукровий діабет. Однак можна з впевненістю говорити про набагато більшу їх кількість. Захворювання з’являється непомітно і нерідко проявляється лише тоді, колі, серйозно уражає судини, органи зору, нирки, серце.

Від забезпечення хворих медикаментами і засобами контролю залежить лише 15% успіху у лікуванні. Якісне життя хворого на цукровий діабет можливе лише за умови, якщо хворий правильно поінформований, добре усвідомлює відповідальність за своє власне здоров’я та володіє навичками самоконтролю.

Найбільшою проблемою цукрового діабету є ускладнення. На жаль, суспільна проблема боротьби з діабетом є невідкладною, бо це захворювання зненацька може з’явитись у кожного. Побороти діабет можна лише комплексно, об’єднавши знання, практичні можливості та бажання кожної людини. Тому так важливо зосереджувати увагу громадськості на проблемах, які приносить цукровий діабет.

Діабет — одне з найпоширеніших у світі і складних для лікування захворювань, що серед ендокринних хвороб посідає основне місце (до 70%).

Цукровий діабет — це порушення обміну вуглеводів. Для нього характерний високий вміст цукру в крові (гіперглікемія) та наявність цукру в сечі (глюкозурія). Захворювання виникає за умови неадекватного утворення інсуліну підшлунковою залозою або неадекватного використання інсуліну клітинами. Існують дві основні форми діабету: іисулінозалежний цукровий діабет (першого тилу) й інсулінонезалежний цукровий діабет (другого типу).

Головна відмінність між діабетом першого та другого типів полягає в тому, що при діабеті першого типу у хворого зменшений вміст інсуліну в крові внаслідок нездатності або зниженої здатності підшлункової залози продукувати інсулін. Основними засобами лікування цукрового діабету є ін’єкції інсуліну та дотримування дієти.

У розвинутих країнах кількість хворих на цукровий діабет становить в середньому 2-4% від загальної популяції. Однак насправді їх набагато більше, оскільки співвідношення числа зареєстрованих хворих і осіб з прихованим, недіагностованим діабетом становить приблизно 1:3.

В Україні нараховується понад 1 мли. хворих на діабет, проте, насправді, ця цифра у 2-2,5 рази більша, оскільки багато пацієнтів на ранніх стадіях хвороби не знають про неї.

У людини, що живе своїм звичним життям, запідозрити цукровий діабет можна у таких випадках: якщо вона помічає, що почала пити набагато більше рідини, ніж це було раніше, при цьому, природно, почастішали візити в туалет, і вони не припиняються навіть уночі. З’являються слабкість, втомлюваність, втрата інтересу до того, що відбувається навколо. Може з’явитися свербіж шкіри, погіршення зору. При першому, інсулінозалежному типові діабету, на фоні вищевказаних симптомів людина може втрачати у вазі до 5-10 кілограмів. Діабет другого типу найчастіше починається безсимптомно. Це вимагає активного виявлення діабету у тих людей, які мають фактори ризику розвитку даної хвороби (наприклад, ожиріння, цукровий діабет у родичів, ішемічна хвороба серця, захворювання печінки та підшлункової залози, часте вживання алкогольних напоїв).

Сьогодні всім необхідно зрозуміти і завжди пам’ятати: діабет потребує уваги до себе. Ви можете звернути увагу на його тривожні симптоми з першого дня, і тоді це стане профілактикою розвитку пізніх ускладнень, а можна на якийсь час закрити очі на необхідність стежити за собою з підвищеною увагою, і тоді діабет змусить вас займатися вже не безболісною профілактикою, а лікуванням пізніх ускладнень.

Ліліана Ілик,
лікар-ендокринолог Косівської ЦРЛ