16 листопада — День працівників сільського господарства

Сільські трудівники належать до працівників особливої категорії. За роботу беруться з настанням ранньої весни, а результати отримують наприкінці літа і навіть осені. Якщо врожай видається багатим — радіє душа хлібороба, а коли не вродить — селянин теж не падає духом. Знову береться за нелегку працю, щоб закласти надійну основу вже майбутнього врожаю, бо в цьому сенс його життя, добробут сім’ї і родини. Село так жило і житиме завжди. Отож, яким видався рік нинішній для трудівників аграрної галузі, ми вирішили поцікавитися у начальника управління агропромислового розвитку РДА, депутата районної ради Василя Жмендака.

— Василю Омеляновичу, недарма кажуть, що хліб усьому, голова, тож давайте почнемо розмову з цих життєво мудрих слів.

— Косівщину не назвеш житницею. Але з діда-прадіда люди сіяли зернові, мали своє збіжжя, з якого випікали смачний і запашний хліб. Цього року теж вирощували колоскові в індивідуальних і фермерських господарствах. Зібрано 283 тонни озимої пшениці (врожайність — 28 ц з га), 145 тонн ячменю (врожайність — 28 ц з га), 103 тонни жита (врожайність — 27 ц з га). У фермерів віддача хлібного лану була цещо вищою. Звісно, на врожайність зернових вплинуло затяжне дощове літо, інші кліматичні умови. Але хлібороби зібрали зернові своєчасно. Не виникало проблем з технікою, бо зернозбиральних комбайнів маємо достатньо на наявні зернові площі.

— А стихія зерновим не завдала збитків?

— Вони є незначними, бо у всіх категоріях господарств жнива завершили до стихії. А ось інші сільгоспкультури потерпіли від негоди. Під час повені пошкоджено 34 га кукурудзи, 361 га картоплі. її руйнівного впливу, в основному, зазнали індивідуальні господарства населення.

— Але людей не залишили наодинці з бідою?

— За втрату сільськогосподарських культур під час повеневого паводку держава відшкодовувала по 50 гривень за один ар, але компенсували втрати не більше ЗО арів. У одного з жителів Бабина під час зсуву грунту загинуло дві свині, виплати за кожну тварину становлять по 500 гривень. У двох пасічників з Кобак і Розтоків під час стихії загинуло 15 і 12 бджолосімей. Цим господарям відшкодовано по 200 гривень за кожну втрачену бджолосім’ю.

— Кажуть, що у районі намітилася тенденція до зменшення поголів’я ВРХ?

— Мова, звісно, йде про індивідуальні господарства. Якщо брати до уваги статистичні дані, то такий спад намітився у населення. У домашніх умовах утримувати велику рогату худобу стало невигідно. Корми дорогі, праця важка, а продукція тваринництва не має реальної вартості — молоко дешеве, ціни на м’ясо нестабільні. А фермерські господарства поголів’я тварин ВРХ збільшують. Принагідно хочу зазначити, що документи для отримання дотації за проданий молодняк ВРХ і свиней приймають до ЗО листопада.

— Які проблеми найбільше дошкуляють сільгоспвиробникам?

— Невідповідність цін між продукцією промисловою і сільськогосподарською. Пальне зараз ніби дешевшає, а як буде далі, побачимо. Проте мінеральні добрива, інші хімічні засоби завжди коштують дорого. Проблема також з кредитами. Щоб їх одержати, необхідно багато документів. Та й без застави майна ніхто кредит фермеру не надасть. Але попри всі ці труднощі (до речі, вони не сьогоднішні), сільгоспвиробники працюють, і себе й інших годують, хоч нинішній рік був роком важких випробувань.

— А в обласних осінніх ярмарках косівчани брали участь?

— Ми досить непогано представили Косівщину овочами, фруктами, хлібобулочними виробами, рибою і медом. Участь у ярмарках брали ПАПФ «Черганівка», ФГ «Заріччя», ФГ «Федоник» і СФГ «Прикарпаття». Причому два господарства нагороджені грамотами обласної влади.

Інтерв’ю вів Ігор Сусак