Без навчальної зброї
Сучасний предмет «Захист Вітчизни» (раніше називався «Допризовна підготовка юнаків», а ще до цього — «Початкова військова підготовка») був введений з 1970 року в 21 середній школах нашого району. Зрозуміло, що йшлося про підготовку юнаків до служби в армії.
Міністерство оборони через Міністерство освіти виділило для навчально-виховного процесу навчальні автомати Калашникова, навчальні гранати і малокаліберні гвинтівки. Звісно, що і вимоги були великі, бо цей предмет вважався одним із пріоритетних у підростаючого покоління.
Тепер, в незалежній Україні, коли, як ніколи, потрібно готувати мобілізаційний резерв на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій, склалася парадоксальна ситуація — вимоги є, а ось навчальної зброї, яку у нас вилучили в період розпаду Союзу, — немає. Мабуть, нікому не потрібна підготовка молоді до служби в армії та мобілізаційного резерву. І що цікаво — замість того, щоби централізовано забезпечити школи навчальними автоматами, ми змушені купувати їх за свій рахунок тому, що завод, який виготовляв їх, закуплено, і він знаходиться у приватній власності якогось олігарха. Деякі наші школи, де спонсори змогли придбати для них цю зброю, можуть хизуватися цим. Але не всі спроможні віднайти доброчинців.
Хочу подякувати нашому сільському голові Василю Васильовичу Ропару, який відгукнувся на моє прохання і виділив 2 тис. грн. (рівно стільки коштує навчальний автомат).
До Дня села Рожнова сільський голова нам вручив цей подарунок. Нехай сільські голови інших рад беруть приклад з нашого шанованого в селі Василя Васильовича.
Роман Церковнюк,
вчитель предмету «Захист Вітчизни»
Рожнівського НВК «Гуцупьщина» НАУКМА