НПП розбрату

Чергова емоційна дискусія довкола меж і площ Національного природного парку «Гуцульщина» вирувала у районній раді минулого тижня.

Адміністрація Парку надала Косівській райдержадміністрації для погодження проекти відводу земельних ділянок. Виконавчий орган, згідно з чинним законодавством, передав цей чималий зшиток паперів районній раді для вивчення і надання відповідних висновків. Документи розглядала депутатська комісія з питань раціонального лісокористування, яку очолює Михайло Данилюк, На засідання комісії запросили голову РДА Я. Шинкарука, голів Черганівської, Бабинської та Пістинської сільських рад, представників Парку.

Михайло Данилюк висловив свої зауваження стосовно наданого проекту. їх було чимало. Більшість з них широко висвітлювалася у минулих номерах нашого часопису, тому зупинимося на «найсвіжіших»:

– Проект не оформлено як слід: подано перший примірник, в якому підшито ксерокопії документів, що не завірені належним чином.

– У проекті використано карти 1987 року. Схеми площ, які мають відійти до НПП, показано, як суцільні заштриховані ділянки, хоча на деяких з цих територій уже побудовано туристичні бази і приватні будинки.

– Є невідповідність між розмірами площ, на які претендує НПП і які погоджується віддати та чи інша сільська рада.

– Немає погоджень окремих сільських рад, які виступають суміжними землекористувачами.

У засіданні комісії брав участь заступник директора Карпатського підприємства геодезії, картографії і кадастру Сергій Ярославович Цимбалістий. Він пояснив, що карти, які використано у проекті відводу земельних ділянок для НПП, виготовлено на основі топографічної карти часів СРСР, бо новішої просто немає, тому вона є чинною. Поданий проект — це планово-картографічний матеріал, який представлено на розгляд, і це не означає, що кожна конкретна земельна ділянка, розташована на відповідній території, має бути вказана, — підкреслив Сергій Цимбалістий.

Стосовно невідповідності площ, погоджених сільськими радами і запропонованих у проекті, заступник директора НПП «Гуцульщина» Юрій Стефурак пояснив, що мова йде про лісництва, а не про сільські ради. Оскільки, за його словами, територія закріплена за радами умовно, тому й пройшов перерозподіл, наприклад, між Старокутською і Черганівською радами. НПП враховує специфіку регіону і надії горян повернути собі родинні ліси, тому дає згоду на те, щоб землі Райагролісу, які мали увійти у Парк, замінити на землі Кутського ДЛГ. Парк також готовий піти на поступки тим користувачам, які мають на його території земельні ділянки і державні акти на право постійного користування ними. Замість них НПП погоджується взяти інші, щоб не створювати конфліктних ситуацій у районі.

Під час засідання комісії знову порушили болючу проблему. Йдеться про відсутність у районі плану генерального розвитку та чітких меж між населеними «пунктами. Не проводилась у нас й інвентаризація земель, немає державних актів на землю. Усе це разом породжує і стимулює безлад у багатьох сферах життєдіяльності Косівщини, у лісовій галузі зокрема.

Голова РДА Ярослав Шинкарук запитав присутніх на засіданні комісії голів сільських рад: «У чому проблема, адже йдеться про землі держлісгоспу? Району пішли на поступки щодо земель Райагролісу, оскільки люди сподіваються, що ліси цього господарства їм колись повернуть. Чому не розглядаєте і не приймаєте рішень щодо державних лісів? Чи ви думаєте, що їх вам теж колись віддадуть?».

Свою позицію з цих питтань пояснила Черганівський сільський голова Марія Мицкан: «Ми не приймаємо рішення, бо попередній висновок було видано на 600 га, а не на 788. Однак саме остання цифра фігурує нині. Звідки взялося додаткових 188 га?

— Ми не заперечуємо проти Парку, але не хочемо, щоб він був попри дорогу. Хотілося б знати точно, про які квартали, що мають відійти до НПП, йдеться. Ми просили, щоб до нас на сесію приїхали фахівці НПП «Гуцульщина», доступно й чітко пояснили людям, які саме площі мають увійти у ці квартали. У відповідь нам запропонували, щоб члени земельної комісії самі приїхали у Парк. Наші депутати відмовляються їхати і наполягають, щоб ці роз’яснення нам дали на сесії сільської ради. Що в цьому бажанні ненормального?». Черганівського сільського голову підтримав її колега з Бабина Василь Самокіщук, який теж сказав, що люди картам не довіряють, хочуть побачити все «в натурі», вийти на місце, подивитися, з ким межуватиме Парк, адже це можуть бути і присадибні ділянки, і толоки.

Юрій Стефурак нагадав присутнім, що коли готували цей проект, у села виїжджали представники «Карпатгеодезкартографії» і лісництв. Спільно з представниками сільської ради вони виходили на місце, вивчали ситуацію, оглядали всі ділянки, вислуховували пропозиції рад і людей. Просто це було за часів каденції інших голів і депутатів рад. Представник Парку висловив свою думку про те, що оскільки йдеться про держлісфонд, усі принципові питання треба вирішувати з сільською радою. Якщо доведеться кожну межу узгоджувати із кожним землекористувачем, справу можна загнати в глухий кут.

Члена комісії Василя Цимбалюка непокоїло те, що на територіях, які мають відійти до НПП, виросло багато туристичних об’єктів, у які власники вклали мільйони гривень. «Чому ці земельні ділянки не вилучені?» — цікавився він. Голова РДА Я. Шинкарук додав, що списки таких об’єктів РДА має і зараз їх вивчає.

Михайло Данилюк висловив вимогу, щоб було чітко вказано усі земельні ділянки, які зараз теоретично розташовані на території НПП, але не входитимуть до нього.

Депутат Бейсюк не заперечував проти створення НПП «Гуцульщина», казав, що Указ треба виконувати і НПП має бути, але наполягав на тому, що Парк має відступити від лісу, а не лізти у село. Цю думку підтримали інші члени комісії та голови рад, які були присутні на її засіданні, «Мені казали, що в Косові всі проти Парку, — сказав наостанок голова РДА Ярослав Шинкарук, — і тому мені приємно сьогодні чути, що всі Парку хочуть, тільки кожен вносить свої корективи — це закономірне явище. Ми пішли на те, щоб не чіпати землі Райагролісу. Але Указ Президента щодо створення НПП має бути виконаний. Ми врахуємо всі пропозиції і зауваження, проведемо юридичну експертизу. Поряд з тим, прошу штучно не загострювати ситуацію довкола цього питання. Ми зобов’яжемо працівників Парку бути на сесіях, показати людям карти і дати роз’яснення. Я також згідний з тим, що треба трохи посунути НПП. Не можна заганяти Косів у рамки асфальту, ми ж не хочемо зробити тут резервацію. Водночас треба враховувати, що йдеться про збереження наших лісів. Я хочу побажати, щоб при прийнятті вами рішення, — звернувся до присутніх Ярослав Шинкарук, — гору брала об’єктивна, а не суб’єктивна позиція членів комісії».

Аліса Мудрицька