Тарас Мельничук — він прагнув волі, справедливості й добра
До70-річчя від дня народження Т. Мельничука, поета, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Тарас Мельничук — поет, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, лауреат премії ім. В. Сосюри, політв’язень, людина патріотичного духу, твердої гуцульської вдачі. Народився 20 серпня 1938 року в с. Уторопах.
Тарас Мельничук — автор талановитих поетичних книжок «Несімо любов планеті» (Ужгород, 1967), «Із-за ґрат» (Торонто, 1982), «Князь роси» (Київ, 1990), «Строфи з Голгофи» (1990), «Чага» (Коломия, 1994). Публікував добірки віршів у журналах, альманахах, колективних збірках, газетах. За назвою збірки віршів, відзначеної Шевченківською премією, поета часто називають Князем роси. У цій чистій росі вічно випромінюватиметься сонце бентежної душі великого Князя української поеми.
Т.Мельничук працював у різних віддалених місцях колишнього СРСР: вантажником, молотобійцем, будівельником. Був журналістом, працівником Косівської районної газети. Вчився у Чернівецькому університеті, в Московському літературному інституті. Але насамперед він був поетом, якого боліли пюдська кривда, неправда, несправедливість, який прагнув людяності, добра, краси, правди.
Двічі поета кидали за грати: в 1972 та 1978 роках. За найстрашніший в комуністичній імперії злочин — одверто висловлену любов до України. За це передчасно пішли з життя В.Симоненко, В.Стус, О.Тихий, В.Марченко, не рахуючи сотень і тисяч діячів літератури, мистецтва, культури, науки, зни щених у попередні десятиріччя. Але й за колючим дротом муза Т.Мельничука не замовкала. У 1983 році в США вийшла збірка його тюремних поезій «Із-за ґрат». У 1990 р. в Україні побачила світ збірка «Князь роси», відзначена Національною премією ім. Т.Шевченка (1992).
Висока нагорода підтвердила, що Т.Мельничук — людина блискучого й потужного таланту, один із неповторних, самобутніх українських поетів, який плідно розвиває свій власний творчий стиль, гідно представляє своє покоління в літературному процесі.
Тюрми, концтабори, переслідування зруйнувади здоров’я поета, а невлаштованість життя, бездомність після виходу з ГУЛАГу доконали його. Злі люди спалили в 1990 р. хату поета, і хворий Тарас змушений був поневірятися по чужих квартирах. Зболіле серце Т.Мельничука зупинилося в лікарні м. Коломиї 29 березня 1995 року. Похований поет, як і заповів, на рідному батьківському обійсті.
Життєвий шлях Т.Мельничука був важким і тернистим. Поет мав достатньо можливостей, щоб створити для себе легше життя. Але він мав ще й талант. А талант Бог дарує людині, щоб вона ділилася ним з іншими. І ми одержали свою частку — в його поезії.
Шановні читачі! Запрошуємо вас до Центральної районної бібліотеки, де ви зможете ознайомитись з творами Т.Мельничука та цікавими творами про життєвий і творчий шлях поета.
У. Книш,
Провідний бібліограф
Центральної бібліотеки
м. Косова