З вигодою для людей

Минуло шість років з часу набрання чинності Указу Президента України «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина». Здавалось би, можна аналізувати вартісність здобутків всезахоплюючої ідеї, поліпшувати шляхи досягнення мети — збереження екосистеми й примноження біорозмаїття флори і фауни Карпат. Але й досі є полярні точки зору на територіальні повноваження новоствореної державної структури. Дискусії ведуться щодо площ лісового фонду, які мають входити до НПП «Гуцульщина». Пристрасті, наче хвилі моря, то спадають, то знову наростають. А що думають косівчани, які не вникають у «тонкощі» цієї суперечки, а просто хочуть милуватися чудовою природою з її одвічними пралісами, уберегтися від закарпатських повеней і стихій, які так зачастили у сусідній регіон, дихати чистим повітрям, тобто жити в здоровому довкіллі.

Мирослав Волощук, с. Смодна.

— Добре, що у нас створено НПП «Гуцульщина». Але треба, щоб його діяльність контролювала громадськість Косівщини. Щоб не вийшло так, що державне підприємство згодом стало акціонерним товариством, а потім всі ці угіддя перейшли у чиюсь приватну власність. Та ж ми бачимо, що робиться із землями під Києвом чи в Криму, де люди до моря вже не мають як вийти.
Звичайно, лісові угіддя Парку повинні бути під контролем органів місцевого самоврядування, тобто сільської, селищної чи міської рад. Якщо їде машина з деревиною через угіддя НПП, то люди повинні спитати, куди вивозять ліс, якщо це охоронно-екологічна зона? Вони мають знати, скільки у ній зрубали і що посадили. Парк повинен діяти в тісній співпраці з людьми. Нам не повинно бути байдуже, хто зрубав дуба — він 100 років там ріс, під ним гриби знаходимо і тішимося тим.

Ярослав Семанишин, м. Косів.

— Створення національних парків — справа благородна. Я особисто не вникав так глибоко в те, які Косівщина від цього буде мати плюси і мінуси. Все це треба робити з вигодою для людей, майбутніх наших поколінь. А в яких межах має існувати НПП «Гуцульщина» і які площі йому мають належати, повинні сказати спеціалісти, юристи, екологи, громадськість і варто, щоб саме їхня думка була пріоритетною, а не інтереси чиїсь особисті чи політичних груп. Маємо Указ Президента, тому все повинно вирішуватися у рамках відповідного чинного законодавства.

Природні парки є у всьому світі. З ними пов’язують збереження природи, відтворення рідкісних видів флори і фауни. Це пам’ятки, варті уваги, визначні місця у цивілізованих державах. Хотілось би, щоб так було і в нас. Аби не сталося так, що прийдешні покоління не знатимуть, як ростуть дерева.

Володимир Бойчук, с. Черганівка.

— Наведу такий факт: якщо раніше у нас була повінь раз у 18 років, то зараз — раз у чотири роки. А все тому, що ліси вирубують, кількість пилорам постійно збільшується. Ще є старожили, котрі пам’ятають, як садили ліс за Австрії. Ці дубові насадження треба зберегти, бо цінність їх унікальна.

Безперечно, Указ Президента «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» необхідно виконувати, але це має бути розумне вирішення далекосяжної перспективи. Невеликі клаптики з кількома сотиками не повинні входити в цю структуру. Не треба Парку пхатися людям попід вікна. Його володіння мають охоплювати великі суцільні масиви, тобто знаходитися за межами населеного пункту. Бо ж якось мають розвиватися села, їхня соціально-економічна інфраструктура. Адже у багатьох з них нічого нема, окрім кількох гектарів лісу.

Записав Ігор Сусак