Будівлі і підступи до них
Україна давно і впевнено заявила про своє бажання бачити себе рівною серед країн європейської спільноти. Але одного бажання замало. Необхідно зробити багато конкретних кроків, щоб наблизити стандарти нашого життя до європейських. Йдеться зокрема про увагу та повагу до нагальних потреб людей з обмеженими фізичними можливостями, їх вільний доступ до державних та громадських установ, медичних, освітніх і культурних закладів. Допомагати в цьому їм мають пандуси -спеціальні пристосування, якими інвалід-візочник може самостійно (без допомоги сторонніх осіб) потрапити в потрібний заклад чи установу, магазин чи кінотеатр, лікарню чи суд тощо. На превеликий жаль, таких пристосувань у нашому районі ще дуже мало. Тому, на мою думку, варто знову порушити цю тему на сторінках «Гуцульського краю».
Що таке пандус, і яким він повинен бути!
Пандус – це спеціальна поверхня під відповідним нахилом для переміщення візків. Перш за все, встановлювати пандуси необхідно у місцях перепаду горизонтальних рівнів, що перевищують 4 см: на пішохідних дорогах, біля входів і всередині помешкань, будівель і споруд. Максимально допустима висота перепаду рівнів становить не більше 1, 3-1, 5 см.
Пандус завжди складається з трьох частин: 1 – горизонтальний майданчик біля основи пандуса; 2 – нахилена поверхня пандуса; 3 – горизонтальний майданчик на верхньому рівні. Одна з найбільш поширених помилок під час проектування пандуса полягає в тому, що архітектори або забувають передбачити горизонтальний майданчик біля основи пандуса, або його розмірів недостатньо, щоб на інвалідному візку під’їхати до нахиленої частини пандуса. Але в такому випадку і скористатися таким пандусом людина не може самостійно! Розміри майданчика на верхньому рівні повинні забезпечити можливість повного горизонтального розташування на ній візка. Це забезпечить надійне і безпечне розташування візка, в якому людина може забрати руки з коліс і звільнити їх для інших рухів (витягнути ключа з кишені, відчинити двері і т. п. ). Отже, на початку і на закінченні пандуса треба встановлювати горизонтальні майданчики, ширина яких є не меншою за ширину пандуса, а довжина – не менше 1, 4-1, 5 м.
Під час будівництва пандусів необхідно також обов’язково дотриматися ще однієї вимоги – покриття пандуса має становити суцільне полотно. В жодному разі не можна застосовувати спрямовуючі швелери. Якщо пандус призначений для одностороннього руху інваліда на візку, у такому випадку достатньо, щоб його ширина становила 900-1000 мм, якщо — для двостороннього зустрічного руху людей на візках, ширина пандуса повинна бути не меншою ніж 1800 мм. Нахил пандуса визначають як співвідношення висоти підйому пандуса до довжини горизонтальної проекції його нахиленої ділянки. Цей нахил можна визначати як співвідношення або вказувати у відсотках. Якщо треба збудувати пандус біля сходинки, що має висоту 10 см, треба відміряти від неї метр, і потім вирівняти цей перепад гарячим асфальтом або бетоном у вигляді нахиленої поверхні. У цьому випадку буде збудовано пандус з нахилом 1: 10 (або 10%).
Нахил пандуса повинен бути не більшим ніж 1: 12, а для підйому на висоту до 0, 2 м – не більше 1: 10.
На зовнішніх (тих, які не прилягають до стін) бокових краях пандуса і горизонтальних майданчиках повинні бути бортики висотою не менше 0, 05 м, щоб візок не міг зісковзнути. Огороджувальні бортики – найважливіша частина пандуса, про яку не можна забувати!
Висота підйому кожного маршу пандуса не повинна перевищувати 0, 8 м. У випадку перевищення цієї норми, повинні бути передбачені проміжні майданчики. Якщо пандус прямий і не змінює свого напрямку, ширина проміжного майданчика повинна дорівнювати ширині пандуса (900 мм), а глибина – 1400-1500 мм. Якщо пандус змінює свій напрям на 180 градусів, глибина проміжного майданчика повинна становити не менше 1500 мм, а ширина — дорівнювати ширині двох сусідніх маршів, тобто 1800 мм. Такого майданчика буде достатньо для того, щоб розвернути візок на 180 градусів.
Перила пандусів
Якщо нахил пандуса перевищує 8% (1: 12), або його горизонтальна довжина перевищує 1800 мм, тоді з обох боків необхідно встановити огорожі з поручнями. Нахил, більший 5%, створює певні Труднощі для переміщення на візку. Встановлення поручнів з двох боків необхідне для того, щоб людина могла піднятися сама, тримаючись за них руками. Поручні перил пандусів, як правило, треба планувати подвійними, на висоті 0, 7 і 0, 9 м. Для дітей дошкільного віку поручні розташовують на висоті 0, 5 м. Важливо пам’ятати, що інвалідові легше підніматись, тримаючись за поручні, розташовані якомога ближче один до одного. Якщо ж ви проектуєте поручні на відстані 1800 мм, треба чітко розуміти, що за них можна буде триматись лише з одного боку. Отже, нахил такого пандуса бажано зробити не 1: 12 (8%), а менший – 1: 15 (6, 7%), щоб інвалідові на візку не треба було триматись за поручні. Або можна встановити додаткове поруччя всередині пандуса на відстані 900 м (це оптимальна відстань для зручного перехоплювання поручнів обома руками) від одного з поручнів, щоб створити зручну зону для підйому інвалідів на візках.
Довжина поручнів повинна бути більшою за довжину пандуса (з кожного боку) не менше ніж на 0, 3 м. Це треба враховувати, оскільки під час підйому вгору інвалід на візку руками чіпляється за поруччя з обох боків пандуса попереду візка і різким рухом виштовхує його вгору. Під час спуску з пандуса інвалід пригальмовує візка, теж тримаючись за перила трішки попереду себе, і якщо поруччя не мають горизонтальних ділянок, що виступають попереду, під час з’їзду з пандуса у людини виникнуть труднощі.
Поверхня поручнів пандусів повинна бути безперервною по всій довжині і чітко паралельною до поверхні самого пандуса з урахуванням горизонтальних ділянок, що до нього прилягають. Поручні повинні бути круглими і діаметром не меншим трьох і не більше п’яти сантиметрів (рекомендований діаметр – 4 см).
Підготував В. Дрогомирецький.