Нещодавно я і мої колеги М. І. Кричун, В. М. Крутофіст, С. М. Симотюк, а також група учнівської молоді побували в Польщі, в місті Легіоново.

Поїздка відбулася у рамках проекту «Польсько-український обмін молоддю», котрий фінансував Народний Центр Культури (Польща), який очолює директор гімназії пані Зоя Домбровська.

Незабутні враження від цієї поїздки залишаться у нас на все життя. Вона сприяла не лише взаємному пізнанню двох мов, звичаїв, але й зближенню молоді наших держав.

Читати далі →

Нарешті настав час передплати на газети і журнали на наступний — 2009 рік. Цього року пора ця припізнилася. Через розбіжності «Укрпошти» та видавців у підходах до формування ціни на доставку періодики, сталася затримка із передплатою. Тепер уже досягнуто компромісу. Індекс — 61386.

Оголошуємо передплатну ціну на «Гуцульський край» на 2009 рік:

• На місяць — 2,50* гри.
• На квартал — 7,50* грн.
• На півроку — 15* грн.
• На рік — 30* грн.

Просимо з розумінням поставитися до вимушеного мінімального підвищення ціни на передплату, адже поліграфічні послуги зросли майже вдвічі.

* Ціни вказано без вартості оформлення передплати.

Редакція газети «Гуцульський край»

Під жорсткий удар потрапили поліграфія, газети, журнали — внаслідок заборони Національного банку здійснювати передоплату за продукцію та сировину, що купується за кордоном, а 95% паперу завжди завозилося з-за кордону, оскільки в Україні його фактично не виробляють, Наші партнери — Коломийська друкарня ім. Шухевича та ВПТ «Вік» ЛТД залишилися практично без паперу. Минулий і цей номери «Гуцульського краю» вдалося надрукувати на іншому поліграфічному підприємстві, але і його можливості обмежені.

Ми всі потерпаємо від дій наших безголових керманичів. Паралізується робота тих підприємств, які отримують поставки з-за кордону. Адже ми щось авансуємо, але й самі чимало отримуємо без передоплати. Просимо вибачення у наших читачів за певні незручності. Маємо надію, що все стабілізується.

Редакція часопису «Гуцульський край»

В житті кожного виникають такі ситуації, коли усвідомлюєш, що твої права порушені, і постає необхідність у доведенні своєї правоти, але ти не можеш відстояти свої інтереси та захистити себе в такій ситуації, тому що не достатньо знаєш свої права.

З часу проголошення незалежності України у громадян з’явилася можливість захисту своїх прав та інтересів як особисто, так і за допомогою кваліфікованих юристів та адвокатів. Та у більшості випадків через матеріальні труднощі сьогодні не кожен в разі необхідності може вдатися до юридичних послуг адвокатів і юридичних служб, та й не завжди в необхідний час поруч буде адвокат, а самостійно захистити себе не можуть тому, що не знають, на що вони мають право згідно з законом.

В зв’язку з цим ми вирішили допомогти громадянам нашого району в цьому питанні, створивши нову рубрику «ВИ МАЄТЕ ПРАВО ЗНАТИ». Дана рубрика має на меті роз’яснити жителям району їх основні права, і як ці права самостійно захистити, якщо виникла така потреба.

Читати далі →

Жила собі у своїх вічних, як світ, простих клопотах вуйна Василина і ніхто якось і не загострював на тім увагу, аж поки не прийшов зі Смодної вусатий і давно вже не кучерявий Василь і дитинно чисто, до щему в душі, не списав на напір бабину тривогу.

Так почерез добру сотню літ після Марка Черемшини в літературний світ тихо вступила книжка «Кілько того світа». Виношена роками автором, відомим в літературних і мистецьких колах Гуцульщини Василем Шкурганом, з передмовою славного Василя Герасим’юка, вона побачила світ у видавництві «Колір-друк» м. Чернівців зовсім недавно.

Ота незвичайна назва якимось дивним чином «шнурує, мов постолята» поезію з розділів «Допоки Бог корує душу», «Від —ображення», «Білі полотна» із добрим оберемком новел («Не пошкодуйте чєсу») та графічними ілюстраціями батька і дочки, Анатолія і Ольги Гордійчуків, котрі так вдало відтінюють все, що перейшло-переболіло через душу автора на зламі двох століть.
Читати далі →

Кожен з нас хоча б раз у житті задумувався над питанням: для чого і кого ми живемо на цьому світі, що доброго я залишу нащадкам після смерті? Життя прожити — не поле перейти. В ньому є щось добре, і щось погане. Але кожна людина живе для любові — любові до ближнього, яка повинна проявлятися в умінні творити добро, допомагати безкорисливо іншим, наслідувати всі моральні цінності.

Читати далі →