5 березня 1950 року загинув Головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

5 березня 1950 року в с. Білогорщі поблизу Львова на підпільній квартирі смертю героя загинув головний командир УПА, голова Проводу ОУН, генерал-хорунжий Роман Шухевич.

Народився він 30 червня 1907 року у с. Краківці Яворівського району на Львівщині. З роду Шухевичів походили чимало відомих у Галичині діячів: священиків, науковців, музикантів, військових та юристів. Навчався у філії Львівської гімназії. Його сучасники відзначають, що Р.Шухевич володів почуттям гумору, був веселим і товариським. Дуже любив спорт. З юних років був лідером, дуже тактовним та ввічливим. Зустрічі гімназиста Р.Шухевича з полковником Є.Коновальцем у 1921-1922 роках мали великий вплив на формування свідомості майбутнього командира УПА.
Читати далі →

А знаєте ви, що за сила в тій мові..!
І. Франко

«Не можна завдати народові більшої шкоди, аніж забравши у нього мову», — писав Кант. Мова — це більше, аніж засіб спілкування, бо ми мислимо словами. Мова ідентифікує народ і кожного з нас.

А що, коли ціла нація, сорокашестимільйонний народ потроху починає забувати свою мову? Причина цьому — століття поневолення українців, коли нашу мову забороняли, оголошували неіснуючою… 1780 рік  — Москвою спалено архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря, які збирали 700 літ. 1780 рік — спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що була однією з найбагатших на Україні. 1863 рік — таємний Валуєвський циркуляр про заборону видавати книжки українською мовою, якої «не было и нет…».  А ще  були заборони святкування річниць Т. Шевченка, закриті «Просвіти», українські організації. Всього не перерахувати. Як забороняли рідну церкву, як вилучали українські книжки, як народові нав’язували думки про самостійну безсилість. Як українцям упродовж довгих століть неволі перековували завзятий характер, як вороги пробиралися у святая святих — національний генофонд — і знищували мільйони найкращих, найталановитіших, найвільнолюбніших.

Читати далі →

Результати голосування на виборах Президента України 17 січня 2010 року засвідчили, що в другому турі за посаду глави держави боротимуться лояльні до Кремля кандидати. Цей невтішний підсумок президентства Віктора Ющенка поставив патріотичних українців перед проблемою: проголосувати проти всіх або не прийти голосувати, чи все-таки віддати свій голос за “менше зло”.

Відповідальність перед прихильниками, які проголосували за лідера Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Олега Тягнибока, зобов’язує нашу політичну силу прояснити це болюче для багатьох українців питання з позиції національних інтересів.

Українці, що віддали свій голос за націоналістичну ідею, є перш за все ідеологічними та незалежними у своєму виборі. Завдяки цим якостям вони не піддаються на підкуп і політтехнологічні маніпуляції.
Читати далі →

В неділю, 24 січня, Косівська «Свобода» провела волейбольний турнір, присвячений 65-ій річниці славнозвісного бою під Рушором, у якому сотня «Мороза » під проводом Мирослава Симчича-«Кривоноса» вщент розгромила дивізію червонопогонників, яку очолював генерал Дергачов. Бій відбувся 17 січня 1945 року, і саме в ньому повстанці УПА досягли своєї найбільшої перемоги у боях з енкаведистами.

Дергачов готував наступ на Космач. Перед тим він зухвало похвалявся: «Что там нянчиться с кучкой бандеровцев, я их в один миг решу». Сотня зробила засідку, розтягнулася майже на 600 метрів, пропустила всередину поміж себе 9 вантажних автомобілів з енкаведистами і панцерівку з генералом. Відтак ураганний вогонь кулеметів та скорострілів зробили свою справу: понад триста енкаведистів з генералом були вбиті і більше сотні поранені. Повстанці втратили двох бійців, кілька було поранено.
Читати далі →

За останні роки з України у пошуках роботи виїхали сім мільйонів працездатних українців. Натомість, на територію України в’їхали мільйони мігрантів з країн Африки, Азії та Кавказу. Нелегальні мігранти привозять нам хвороби, наркотики, безробіття та перетворюють вулиці українських міст на осередки злочинності і розгулу етнічної мафії. Вже зараз на місці колишніх військових містечок будують гуртожитки для нелегалів — завтра їх заселятимуть у наші оселі.

Згідно з Угодою між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб (Угоду ратифіковано Законом № 116-І (116-17) від 15.01.2008), з 1 січня 2010 року Україна зобов’язалась приймати у себе всіх нелегальних мігрантів, які потрапили до ЄС через український кордон. Наша держава змушена утримувати їх у себе або відправляти додому коштом українських платників податків, а це, щонайменше, тисяча доларів за особу За підрахунками експертів, наступного року в Україні отабориться щонайменше 150 тисяч нелегалів з Центральної Азії та Африки.
Читати далі →

14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, минає 67 років як була створена Українська Повстанська Армія.

УПА в роки Другої світової війни зібрала під свої жовто-блакитні знамена найкращих, найсвідоміших, тих, у серцях яких горів вогонь свободи, тих, хто з холодної криївки, захованої у лісах, бачив те, про що інші боялися навіть думати — майбутню вільну Україну. Романтики своєї доби, вояки УПА, вперто, в холоді та голоді йшли до своєї мети. Цій меті — самостійній Україні — десятки тисяч молодих людей віддали найцінніше: молодість, надію та власне життя.

Як тільки на Поліссі та Волині восени 1942 року було створено перші відділи УПА, Провід ОУН ухвалив рішення про формування підпільних збройних формувань також на теренах Центральної та Східної України. До травня 1943 року повстанські підрозділи були створені в Центральній Україні і охоплювали Вінницьку, Житомирську та Київську області. В південно-східній Україні набираються групи повстанців, які поступово стягуються до Чорного лісу (Кіровоградщина) та Холодного Яру. Окремий відділ виникає на Полтавщині. Так усі повстанські підрозділи зводяться спочатку в округу «УПА-Північ», а потім — і «УПА-Південь», які здійснили ряд рейдів та успішних боїв проти німецьких формувань. Така правдива історія невигідна теперішнім горе-політикам, бо вона єднає українську націю і руйнує міф про те, що УПА — суто західноукраїнське явище. Проте все більше українців Сходу та Півдня виявляють інтерес до правдивої історії, а це лякає антиукраїнців.
Читати далі →