Розділ «Політика»

28 лютого відбулася партійна конференція Косівської районної організації Партії регіонів, на якій було підведено підсумки роботи на виборах Президента України. На конференції головою районної організації Партії регіонів обрано Клуба Андрія Івановича, заступниками голови – Свирида Василя Михайловича і Шкондеюка Василя Васильовича. Обрано також керівні органи партії — раду і виконком.

Конференція виключила із рядів Партії регіонів Слижука Василя Васильовича за порушення Статуту Партії регіонів та партійної дисципліни.

Я. Слюсарчук,
головуючий на конференції, депутат районної ради.

От і відбулися вибори Президента України. Чи такого результату ми хотіли? Зараз сидимо, як у розбитого корита, і думаємо: а що далі?

Жителі нашого району до останньої хвилини вірили, що та влада, за яку ми відчайдушно боролися у 2004 році, згуртується. Хто би міг подумати, що на початку 2005 року, після інавгурації Президента Віктора Ющенка, якого ми відстояли на Майдані, тодішня влада одразу ж візьметься за поділ портфелів, почне гризню між собою, яка продовжувалася до сьогодні? Люди, в яких ми вірили, цинічно поставилися до виборців. Прийшовши до влади, вони так захопилися її поділом, що забули про тих, хто мерз у Києві, відстоюючи зміни в державі, національну ідею, яка б привела країну до розквіту та благополуччя. А хотіли ми небагато: заробітної плати — щоб утримати достойно сім’ю, дати дітям освіту, менш-більш нормально харчуватися та одягатися, хотіли сильної і стабільної держави, щоб не поневірятися на заробітках і прислуговувати панам.

Хотіли одне, а отримали інше.

Забула влада про все — і догралися. Догралася до того, що виграв президентські вибори Віктор Янукович.

Юрій Яким’юк,
житель м. Косова.

Дорогі краяни!

Завершився перший тур президентських виборів. Кандидатів залишилося тільки двоє — Юлія Тимошенко та Віктор Янукович.

Між ними — тільки ми, виборці. Саме від нас усіх і від кожного зокрема залежить, яке майбутнє оберемо, в якому суспільстві будемо жити ми, наші діти й онуки.

Уявити собі Україну, де гарантом буде людина двічі судима за кримінальними вироками і яка буде представляти нашу державу на світовому рівні – неможливо. Неможливо також уявити Президентом України та Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами України людину, яка жодного дня не служила в армії, бо в той час відбувала два кримінальних покарання. Янукович вже дав зрозуміти, що має намір приєднатися до системи безпеки Російської Федерації. У перспективі це означає не тільки вічне перебування Чорноморськогофлоту у Севастополі, а і те, що українським хлопцям доведеться проливати кров у всіх військових конфліктах, у яких братиме участь Росія.
Читати далі →

Результати голосування на виборах Президента України 17 січня 2010 року засвідчили, що в другому турі за посаду глави держави боротимуться лояльні до Кремля кандидати. Цей невтішний підсумок президентства Віктора Ющенка поставив патріотичних українців перед проблемою: проголосувати проти всіх або не прийти голосувати, чи все-таки віддати свій голос за “менше зло”.

Відповідальність перед прихильниками, які проголосували за лідера Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Олега Тягнибока, зобов’язує нашу політичну силу прояснити це болюче для багатьох українців питання з позиції національних інтересів.

Українці, що віддали свій голос за націоналістичну ідею, є перш за все ідеологічними та незалежними у своєму виборі. Завдяки цим якостям вони не піддаються на підкуп і політтехнологічні маніпуляції.
Читати далі →

Президент України Віктор Ющенко, який іде зі своєї посади, зазнав у ході виборів нищівної поразки. Але незважаючи на принизливе неприйняття Президента, за якого проголосували лише 6 відсотків виборців, історія має розсудити його по-доброму, пише журналіст Тоні Хелпін у статті для британської газети The Times.

Незважаючи на політичні та економічні перипетії останнього п’ятиріччя, Україна при ньому перетворилася з потворної і немічної пострадянської руїни в країну з реальними сподіваннями на успіх, в демократичне фомадянське суспільство.

Щоб зрозуміти ефект впливу помаранчевої революції, досить порівняти політичне життя в сусідніх Білорусі та Росії з живим і яскравим суперництвом в Україні.
Читати далі →