Банк арештував кошти на рахунку. Чи має право?

За 9 місяців 2020 року Національний банк України отримав майже 130 скарг від громадян про арешт коштів на їхніх рахунках через кредитну заборгованість, несплачені штрафи, аліменти тощо. Йдеться про рахунки, на які зараховують заробітну плату, стипендію, пенсію, соціальну допомогу чи інші передбачені законодавством соціальні виплати. У своїх скаргах споживачі називають такі рахунки «спеціальними» та апелюють до законів, що забороняють накладати арешт на кошти, які перебувають на таких рахунках.

«Чи має банк право обмежити мене в користуванні власними коштами, якщо я маю кредитний борг (або неоплачені штрафи, аліменти чи інші зобов’язання)?» — запитують нас.

Коли ви підписуєте кредитний договір, то берете на себе зобов’язання про погашення тіла кредиту разом із комісіями та відсотками за користування. Якщо ви порушите ці умови, то фінансова установа має право звернутися до державного чи приватного виконавця і суду. А вони можуть арештувати кошти, що є на ваших рахунках. Документ, який підтверджує законність арешту коштів, — постанова виконавця про арешт коштів боржника, яку ухвалюють на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у статті 3 Закону «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду

Також арештувати кошти можуть через заборгованість зі сплати аліментів чи штрафів. Це передбачено Законом «Про виконавче провадження».

Чи можуть арештувати рахунок із зарплатою, пенсією чи соцвиплатами?

Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати — це так звані кошти цільового призначення.

Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкриють, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай, за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховувати будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентує Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків і кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.

Якщо рахунок, на який здійснюють зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт можуть накласти на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові та «звичайні» кошти. Якщо ж банк відкрив вам окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Але це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягувати відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців. Це визначено статтею 69 Закону «Про виконавче впровадження».

Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50 відсотків. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.

Що ж тоді називають спеціальними рахунками, з яких заборонено стягувати заборгованість?

Законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті згідно зі статтями 15-1 Закону «Про електроенергетику», статті 19-1 Закону «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Простіше кажучи, рахунки зі спеціальним режимом використання — це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Що робити, якщо банк арештував ваш пенсійний, зарплатний чи рахунок для отримання соцвиплат?

Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, вам необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, Пенсійного фонду тощо. Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

Національний банк зі свого боку радить уникати заборгованостей, які призводять до арешту коштів на рахунках. Якщо ви опинились у ситуації, коли не в змозі гасити кредит, необхідно звернутися до банку чи фінансової установи, з якою у вас укладений кредитний договір, та домовитися про реструктуризацію боргу — індивідуальний зручний для вас план виплат без нарахування зайвих процентів, пені та штрафів.

Національний банк України.

Share