Антон Брустурняк загинув за Україну

З нагоди 77-ї річниці з часу створення УПА хочу щиро привітати всіх вояків УПА, кожного, хто в нелегкі часи визвольних змагань боровся проти фашистських і большевицьких окупантів. А тим, хто поліг, — вічна слава!

Серед загиблих був і мій стрий Антон Брустурняк (псевдо «Сивенький»), який у 1943 р. став молодим партизаном.

Найкращі легіні гірських сіл збирали свої скромні пожитки і йшли у партизанку. Серед них був і Антон зі своїм односельцем і побратимом Іваном Клим’юком.

З липня 1944 р. їх зарахували до сотні Мороза, де під с. Ключевом проходили вишкіл, а потім вишкільна сотня перебазувалася у с. Березів, між горами Рога і Ратундолом. Там були лісничівка, де вони заквартирували. А на горі Цапулі, карпатських хребтах йшов інтенсивний вишкіл. Німцям була геть не до вподоби діяльність партизанів у гірському таборі. Фашисти відправляли в гори каральні експедиції. Їм на зміну пришла Червона армія.

У Трачі більшовики оточили чоту, був бій. Повстанські кулі наздоганяли москалів і відбили наступ. Знову треба було маневрувати, відриватися від ворога, і знову вертатися у гори, де відбулася передислокація. Антона перевели до сотні Нечая, яка разом із чотою Гамалії перейшла у Рудники. Незабаром у Рудниках відбувся бій, у якому Антона поранили у руку. Його доставили у с. Космач. Тут був шпиталь для поранених партизанів, але належних умов і ліків було мало. Три тижні пролежав Антон «Сивенький» у цьому шпиталі, але рука не гоїлась, почалась гангрена. Від цього і помер у 1945р. Похований на старому цвинтарі с. Космача.

Г. Романчич,
с. С. Березів, член Братства УПА.

«Гуцульський край», №41, 11.10.2019 року

Share