Нагляд і контроль — в одних руках

В Україні згідно з Постановою КМУ №42 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужбу).

У регіонах держави в тому числі й на Прикарпатті функціонують її територіальні органи. Проте звичайні громадяни мало що знають про роботу цієї структури, хоча її діяльність є надзвичайно важливою для безпечного споживання харчових продуктів — «Від лану до столу». Більш докладно про це розповів журналістові «ГК» начальник Косівського районного відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Іван Щур.

— Іване Григоровичу, давайте почнемо з того, що є складовою діяльності нової структури.

— Держпродспоживслужба розпочала свою роботу у квітні 2016 року. До її компетенції, скажемо так, належить: нагляд і контроль за безпечністю харчових продуктів; сфера ветеринарної медицини; фітосанітарний контроль; держсанепіднагляд; захист прав споживачів.

— З цього стає зрозумілим, що тільки вашій службі надано функції чи можливо правильніше сказати повноваження — нагляду за безпечністю харчових продуктів і захисту прав споживачів?

— Цю діяльність визначає ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Мова йде про: здійснення державного нагляду (контролю), але лише, наголошую, за наявності підстав і в порядку, визначеному Законом; неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду та здійснення заходів контролю різними органами держнагляду з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду у діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах Закону.

— А який порядок нагляду (контролю) передбачає Закон?

— Мова йде про здійснення планового або позапланового заходу. Про його проведення орган державного нагляду видає наказ (рішення чи розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід і предмет перевірки. На підставі наказу оформляється направлення (посвідчення) за підписом керівника із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові та засвідчується печаткою установи.

Планові заходи здійснюємо відповідно до річних планів, які складаємо й затверджуємо не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Позапланові заходи проводимо з підстав, знову ж таки, передбачених Законом, а саме: подання суб’єктом господарювання письмової заяви про здійснення контролю за його бажанням; перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства за результатами попереднього заходу; звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищі чи безпеці держави.

Хочу зазначити, що під час проведення позапланового заходу спеціалісти з’ясовують лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у направленні (посвідченні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

— І, хоч бодай коротко, розкажіть про змістове наповнення планових заходів?

— Насамперед ідеться про контроль за відповідністю сировини, безпечністю продуктів харчування при їх приготуванні, обігу готових харчових продуктів при їх реалізації та термінів споживання.

У переліку планових заходів державного нагляду щодо перевірок уже згаданих суб’єктів господарювання в полі зору наших спеціалістів є й питання недопущення порушень термінів проходження медичних оглядів працівниками закладів, виявлення порушень санітарно-протиепідемічного режиму, зокрема щодо водозабезпечення об’єкта. Здійснюється контроль за обов’язковим використанням миючих і дезінфікуючих засобів, належним прибиранням приміщень, наявністю санітарного та спеціального одягу персоналу, дотриманням працівниками правил особистої гігієни.

— Іване Григоровичу, з нашої розмови виникає думка, що суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів контролю, якщо вони не пред’явили документи, передбачені законодавством.

— Так каже Закон. Адже у випадку здійснення заходів державного нагляду (контролю) з підстав не передбачених ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» або в порядку чи спосіб, що не передбачені Законом суб’єкти господарювання мають право не допускати таких посадових осіб органів, установ, організацій до здійснення державного контролю.

— Також зрозумів і те, що Держпродспоживслужба це структура, в якої нагляд і контроль — в одних руках.

— Ще зауважу, при здійсненні заходів контролю посадові особи органів державного нагляду зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Інтерв’ю вів Ігор Сусак.
«Гуцульський край», №20, 17.05.2019 року

Share