Пам’ятні дати

11–15 липня відзначатимемо 74-ту річницю Першого великого збору Української Головної Визвольної Ради.

Із радянською окупацією 1939 року в Західній Україні припинили існувати всі політичні партії та громадські організації, котрі обстоювали інтереси українців. Ще раніше аналогічні інституції зникли на решті території України, також зайнятої СРСР. Тому єдиною політичною силою, що фактично представляла український народ, стала ОУН, яка не припиняла підпільної боротьби з окупантами — чи то з німецькими, чи то російськими.

Створена з ініціативи ОУН, Українська Повстанська Армія приймала у свої ряди не лише членів цієї організації, але й прихильників інших політичних сил, а також позапартійних патріотів, а отже була чинним виразником прагнень усього українського національного руху. 1943р. на територіях, звільнених від німців, УПА встановила свою владу. Відтак мав з’явитися позапартійний політичний орган, який би згуртував розрізнені патріотичні сили. Саме тоді виникла ідея заснувати Головну Визвольну Раду — підпільний парламент воюючої України, яка пізніше отримала назву Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).

Для реалізації цього задуму в кінці 1943р. було скликано Ініціативний комітет, який мав підготувати платформу нового політичного утворення та підібрати кандидатів до нього.

Основою для об’єднання українських політиків мали стати такі засади: беззастережне визнання ідеї Української Самостійної Соборної Держави як найвищої ідеї українського народу; визнання революційних методів ставлення до московських більшовиків і німців як окупантів України; визнання демократії як устроєвого принципу органу.

Оскільки в Україні крім ОУН не діяла жодна політична організація, УГВР складалася не з членів політичних структур, а з конкретних людей, які мали відповідний стаж політичної чи громадської роботи. Ініціативний документ докладав чималих зусиль, щоб до УГВР ввійшли представники всіх українських земель і всіх політичних середовищ, які визнали ідеологічну платформу.Ради.

Робота Ініціативного комітету закінчилася Першим великим збором УГВР, який відбувся 11–15 липня 1944 р. в Карпатах у лісничівці на узбіччі гори Виділок, що на південь від с.Сприня Самбірського району, під охороною відділів УПА.

Великий збір, який проходив під керуванням Ростислава Волошина як голови і Миколи Дужого як секретаря, сформулював і ухвалив основні законодавчі документи УГВР — «Устрій», «Платформу», «Універсал» — та вибрав керівні органи УГВР Президентом обрали Кирила Осьмака, уродженця Полтавщини; Василя Мудрого — віце-спікером; отця Івана Гриньоха — віце-президентом; професора Ярослава Біленького — ген-суддею; генерала Романа Шухевича — головою ген-секретаріату; Миколу Лебедя — генсеком закордонних справ; Ростислава Волошина — генсеком внутрішніх справ.

Інші посади мали бути затверджені пізніше. Великий збір ухвалив також присягу вояка УПА та інші документи.

Підготувала Віра Рак,
працівник музею визвольних змагань.

«Гуцульський край», №27, 6.07.2018 року

Share