ФАКт ЧЕКІНҐ або як не «хавати» фейки в мережі

Щодня в мережі Інтернет публікуються мільйони новин, але далеко не всі вони відповідають дійсності. На жаль, більшість з них або просто чиясь фантазія, або добре продуманий фейк (завідома неправдива новина). Якщо з фантазією все зрозуміло, то для чого створюють фейкову інформацію?

Переглядаючи новини в мережі, можна виокремити декілька причин створення фейків. Апріорі першою причиною є піар, і не важливого якого він відтінку (мабуть частіше зустрічається чорний піар). Цей прийом часто використовують зірки шоу-бізнесу, щоб, ніби непомітно, нагадати про себе, коли їх популярність падає. А потім вони гучно й обурено спростовують вигадану собою ж, чи власною піар-групою інформацію. Така їх схема дуже стара і добре відома, проте, як не дивно, досі дієва.

Другою причиною виникнення фейків є реклама. От , мабуть, у всіх бувало: «бродиш» по мережі, раптом наштовхуєшся на сенсаційну новину (при чому її тематика може бути будь-якою, навіть політичною). Ти, такий шокований, моментально відкриваєш сайт, а там і приблизно такої інформації немає. Зате є засіб від головного болю (в кращому випадку). Головне – сенсаційний заголовок, і твій сайт відкриють тисячі користувачів, а там вже як пощастить – раптом у когось і справді голова розболілася. Такими схемами користуються явно не найкращі сайти і розцінювати їх пости як новини взагалі не можна.

І головна причина фейкорозповсюдження – маніпуляція. Зомбування мас через вигадану інформацію, мабуть, найгірша легальна зброя. Під постійним впливом, людина, яка не диференціює інформацію на достовірну і вигадану, не помічає як впускає когось у свою голову. Приклад – інформаційна війна Росії проти України. Деякі росіяни й досі, судячи з їх постів у соц. мережах, вважають, що пташки на Західну Україну бояться літати, щоб бандерівці їх не поз’їдали. Хочеться мало не під кожною новиною російських ЗМІ та інтернет-порталів писати: «Обережно! Дана інформація може вбити ваш мозок!»

Порятунок є! Потрібно перш за все навчитися критично мислити та верифікувати (перевіряти) інформацію. Це не складно, адже якщо інформація достовірна та важлива, то її можна зустріти не на одному інтернет-порталі та не в одному ЗМІ, а пошук займе лише декілька хвилин. З висловлюваннями публічних осіб на свої офіційних сторінках трохи складніше, тут допоможе лише критичне мислення.

Щоб не потрапити в тенета чиєїсь інформаційної гри, для дорослих достатньо лише бажання навчитися факт чекінґу(перевірки фактів). А для дітей – підтримки з боку дорослих. Завуч Старокосівської ЗОШ розповіла, що поверхнево перевіряти інформацію навчають на уроках інформатики, але каже, що медіа грамотність як окремий предмет в школах не завадять. Не можу не погодитися, якщо, звичайно, його вестимуть фахівці, а не той кому годин не вистачає(як то, на жаль, у нас буває).

А як висновок, додам: перевіряйте те, що ви читаєте/чуєте, не дозволяйте себе зомбувати і завжди майте власне бачення того, що відбувається навколо вас. А для тих, хто не хоче втрапити в чиїсь інформаційні тенета рекомендую заглядати на сайт проекту MediaSapiens, де завжди можна знайти спростування найгучніших фейків та безкоштовно озброїтись знаннями для боротьби з неправдивою інформацією.

Цуприк Діана, Студентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету

Share