Усе життя служив Україні

У Косівській центральній районній бібліотеці відбулося чергове засідання клубу інтелігенції.

У світлиці читальні зібралися просвітяни, представники Народного Руху України (НРУ) і навіть школярі гімназії. Керівник клубу Зиновій Библюк повідомив, що вестимуть мову про великого українця, якому 24 грудня виповнилося б 80 років. Працівники бібліотеки з цієї нагоди організували виставку творів В’ячеслава Чорновола. Художник, просвітянин і член НРУ Володимир Довгун написав портрет Народного президента.

Про В’ячеслава Чорновола можна говорити в різних іпостасях: як про видатного державного діяча, депутата ВРУ кількох скликань, Героя України; як про передбачливого політика, стратега, засновника і лідера Народного Руху України; як про публіциста, літературного критика, мислителя; як про дисидента, провідника українського націонапьно-демократичного визвольного руху кінця 80-90-х років минулого століття, багатолітнього в’язня сумління, який відсидів у тюрмах і таборах СРСР 15 років за ідеї української держави. І це все грані однієї людини, яка була ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акта проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року.

Не беруся переповідати біографію цієї історичної особистості, проте, до кількох немаловажних штрихів таки приверну увагу. В’ячеслав Чорновіл почав навчання одразу ж з другого класу і закінчив школу із золотою медаллю, що вказує на неабияку обдарованість юнака. У 1955 р. вступив на філологічний факультет Київського національного університету ім.Т.Шевченка. На другому курсі змінив філологію на журналістику. У 1964-му, у 27 років, захистив кандидатську дисертацію.

Просвітянин, член НРУ і колишній викладач КІПДМ Роман Кабин навів чимало цікавих фактів із життя В’ячеслава Максимовича, який часто бував на Косівщині. І про те, як В.Чорновіл влітку 1960 року, коли його однокурсники витанцьовували на університетському випускному вечорі, тоді ще 22-річним хлопцем піднявся на Володимирську гірку і там, дивлячись на темний Славутич і дніпровські кручі, самому собі дав клятву: все життя служити Україні. Відтоді колючим терням простелилася для нього доля. В.Чорновола тричі засуджували, а він брався за випуск підпільного «Українського вісника».

Йому відмовляли у праві на престижну роботу — він ішов працювати землекопом, вагарем, спостерігачем на метеостанції, а ввечері з однодумцями вибудовував стратегію боротьби за права людини, створював Гельсінську спілку. Писав політичну публіцистику — таку гостру, що навіть у товаришів мороз ішов поза шкірою.

Отаким незламним був В’ячеслав Максимович, якому 24 грудня виповнилося б 80 років. Однак його життя трагічно обірвалося 25 березня 1999 р., в автомобільній аварії. Тоді відомому політикові і державному діячеві, який усе життя служив Україні, кандидатові у президенти було 62 роки. Якби не було того трагічного дня і В.Чорновіл жив серед нас, багато хто вважає, що Україна сьогодні була б іншою. Тому мусимо зберігати пам’ять про подвиг героїв, які виборювали незалежність України, бо сьогодні це є особливо актуальним, зазначали учасники засідання клубу інтелігенції.

Ігор СУСАК
«Гуцульський край», №52, 29.12.2017 року

Share