Ботулізм і його профілактика

З настанням теплої літньої пори з’являється загроза виникнення харчових отруєнь мікробного походження, тому що підвищення температури повітря сприяє не тільки збереженню мікроорганізмів, що потрапили на харчовий продукт, а й швидкому їх розмноженню і накопиченню.

Харчові отруєння виникають внаслідок вживання саме тих харчових продуктів, у яких виникло розмноження мікроорганізмів або їх токсинів.

Часто харчові отруєння тяжкого перебігу, викликані токсинами, що виділяються при розмноженні палички ботулізму. Всі випадки захворювань пов’язані зі споживанням продуктів харчування, виготовлених у домашніх умовах, а саме: консервованих м’ясопродуктах, грибах, риби сушеної, в’яленої і копченої.

За останні дні в Україні було зафіксовано кілька випадків захворювання на ботулізм, з яких два закінчились летально. Потерпілі їли в’ялену рибу одного і того ж виробника, хоча й придбану в різних крамницях. Як з’ясувалося, ця рибна продукція вироблена ФОП А.В. Меркулов, постачальник ТОВ «ЧУДО-ЮДО», місто Світловодськ Кіровоградської області.

Ботулізм — це дуже небезпечне харчове отруєння. Воно виникає при вживанні продуктів, що містять ботулотоксин — один, з найсильніших серед відомих токсинів, що блокує нервову функцію і призводить до дихального і скелетно-м’язового паралічу. Найчастіше ботулотоксин виділяють з в’яленої риби, м’ясних консервованих продуктів — паштетів, тушонок, консервованих грибів та овочевих салатів домашнього виготовлення. Також слід відзначити, що збудник ботулізму часто розмножується у продуктах гніздами, тому при вживанні одного продукту кількома особами захворювання може виникати не у всіх, а кому не пощастить.

Збудник широко поширений у природі, має постійне місце існування фунті, утворює спори, надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів (витримують кип’ятіння протягом 5 годин і гинуть при 120°С через ЗО хвилин). Бактерії містять одну з найсильніших у природі отрут — ботулотоксин. Його смертельна доза для людини складає усього лише 0,3 мкг.

Окремі типи збудника можуть розмножуватись при температурі від +5 °С, тобто це можливе навіть у побутовому холодильнику.
Інкубаційний період (від моменту проникнення збудника в організм до клінічних виявів хвороби) триває від декількох годин до 2–5 діб. Відомо, що чим важче захворювання, тим коротший інкубаційний період. При важких формах він складає, у середньому, приблизно добу.

Виділяють три синдроми ботулізму:

  • паралітичний (ознаки ураження центральної нервової системи);
  • гастроінтестинальний (ознаки ураження шлунково-кишкового тракту);
  • загальнотоксичний (підвищення температури тіла, слабкість, озноб, головний біль).

Як правило, починається хвороба з симптомів гастроінтестинального синдрому — хворого турбують нудота, блювання, характерний біль у животі, рідкі випорожнення без патологічних домішок. Це продовжується, у середньому, 20–24 години. У подальшому з’являється неврологічна симптоматика: порушення зору — одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує «сітка» перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов’язано з паралічем очних м’язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття «грудки» в горлі, біль під час ковтання, подразнення у горлі — ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м’язів. Іноді в таких хворих помилково діагностують ангіну.

Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом — хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках, при ураженні дихальних м’язів, пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар у грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

Щоб уникнути небезпеки, радимо під час виготовлення продукції ретельно очищувати сировину від забруднень, які можуть містити спори клостридій, в т.ч. від плісняви, яка поглинає кисень та створює більш сприятливі умови для розмноження бактерій. Необхідно ретельно стерилізувати посуд і саму продукцію.

Ні в якому випадку не можна купувати консервні продукти домашнього виготовлення та вживати їх без попередньої достатньої термообробки. Радимо надавати перевагу продуктам промислового виробництва.

З метою попередження харчових отруєнь раджу:

  • не брати в дорогу та на відпочинок продуктів, що швидко псуються;
  • продукти, що швидко псуються зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації;
  • ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням слід обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;
  • сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розробним інвентарем;
  • захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати у закритому посуді;
  • не купувати продукти харчування на стихійних ринках у приватних осіб;
  • у жодному разі не можна вживати в їжу м’ясні та рибні консерви, якщо металева банка роздута, деформована.

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль у животі, блювання, пронос тощо), не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

Пам’ятайте! Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо дітей!

В.Бович,
начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в Косівському районі.

«Гуцульський край», №24, 16.06.2017 року

Share