Загинули, але України не зрадили

Шостого червня, по Зелених святах, на адміністративному «кордоні» Косівського та Верховинського районів (територія Буковецької сільської ради) відбувся грандіозний здвиг небайдужих, аби вшанувати світлу пам’ять воїнів УПА Василя Рибенчука-«Вишні» і Миколи Марусяка-«Богдана» — загиблих за волю України.

Перший був захоплений за зрадою у березні 1946-го і закатований у сибірських таборах, а другий знаний як останній повстанець Гуцульщини. Залишившись одним після загибелі провідників і бойових побратимів, «Богдан» рішуче проігнорував численні заклики здатися, до останньої хвилини перебуваючи в стані моральної війни з ненависним окупантом, загинув (без зради також не обійшлося!) у відкритому бою, відправивши в пекло двох чекістів — офіцера (імовірно майора!) та якогось рядового чи сержанта. Сталося це (тільки подумати!) 20 жовтня 1955-го року. Йшов Герою 33-й рік від роду — знакова цифра (саме в такому віці був скараним на Хресті наш Господь — Ісус Христос).

«Вишня» і «Богдан», імовірно, зналися особисто, адже були практично сусідами — Микола Марусяк з Верхнього Ясенова, а Василь Рибенчук — з яворівського присілка Максимець, котрий з Ясеновом межує. їхні прикінцеві долі об’єднує факт, який у своїй пісні дуже точно описав бард з Черкащини Олесь Шевченко: «Нема хрестів над їхніми кістками, нікуди нам квіти принести!». Реальних місць поховань ні «Вишні», ні «Богдана» ми не знаємо, але меморільні й шановані людьми хрести встановлено на місці загибелі «Богдана» (в Черетові) та арешту «Вишні» (в Максимці). Символічно, але відстань між ними — якихось кількасот метрів.

Дійство зі вшанування було організоване невтомною Ганною Рибчук — внучкою «Вишні». В ньому брали участь як представники Косівщиии, так і Верховинщини. Була також поважна делегація зі села Іспаса Вижницького району — чоловічий хор під керівництвом Сергія Глушківського. Зустріч делегацій відбулася на Буковецькому перевалі. Нас вітали сільський голова Буківця Мирослав Матаржук та заступник голови Верховинської районної ради Іван Маківчук. Особливо втішала присутність великої кількості школярів з Яворова, Буківця, Черетова, Верхнього Ясенова та інших сіл Верховинщини (в т.ч. й загальноосвітньої школи-інтернату самого райцентру), як також представників Верховинського Братства ветеранів УПА на чолі з його головою Дмитром Сливчуком. Найповажнішою делегацією Косівщини слід вважати чоловічий хор «Кришталь» с.Баня-Березова (керівник — Іван Голинський).

Під орудою священиків — настоятеля Буковецького храму Вознесіння Христового о.Петра Соколовського (УПЦ КП) і пароха Баня-Березівської церкви Петра і Павла о.Михайла Драгомирецького (УГКЦ) всі присутні вирушили спочатку до пам’ятного хреста, встановленого на місці загибелі «Богдана» (с.Черетів), а звідти — до аналогічного хреста «Вишні» (присілок Максимець с.Яворів). І там, і там священики відправили панахиди за полеглих, а родина «Вишні» організувала поминальний обід. Неможливо оминути такий епізод: після завершення панахиди до хреста «Богдана» поставила запалені свічки молода жінка, після чого звернулася до присутніх російською мовою(!), закликавши частіше бувати тут й молитися за убієнного і запевнивши, що всім охочим може розповісти як історію встановлення цього хреста, так і деталі біографії Миколи Марусяка. Марина — одеситка, декілька років тому придбала хату неподалік, впорядкувала її за найвищим розрядом і проводить тут літній період часу. Полюбила Гуцульщину, каже, що і її буремну історію також!

Після цього всі вирушили до новозбудованої повстанської криївки під Писаним Каменем, котру місцеві ентузіасти планують облаштувати як відповідний музей. Йти було потрібно добрих півкілометра весь час під гору, але ніхто — ні юні, ні літні люди — від сходження не ухилились. Об’єкт ще потребує дооблаштування, зокрема, додаткового маскування і обладнання інтер’єру відповідно до вимог, що їх неухильно дотримувалися воїни УПА. Але сам факт спорудження такого туристичного об’єкта заслуговує на схвалення і похвалу тим, хто задумав його спорудити і вже вклав дуже багато коштів і праці.

Представники Братства ветеранів ОУН-УПА детально розповіли про принципи і правила, за якими будувалися підземні сховища українських партизанів, а після цього священики відправили молебень за всіма полеглими в нерівній боротьбі з окупантами й освятили об’єкт. По завершенню дійства, на схилку галявини хори з Іспаса та Бані-Березова дали концерт. Лунали повстанські й українські народні пісні. Юні учасники читали вірші, присвячені полеглим героям, пам’ять про яких вічно житиме в наших серцях.

Нотували й фотографували:

Тарас Пасимок і
Василь Гуменюк, член правління Косівського РО «Просвіта».

«Гуцульський край», №24, 16.06.2017 року

Share