Патріотичний Косів

Не знати історію своєї родини — соромно, регіону — непатріотично, країни — небезпечно. Для створення процвітаючої держави необхідно сформулювати національну ідею, а без знання історії це неможливо».

Українська держава має велику історію, причому в усі періоди ми не зникали не тільки як етнічна субстанція, а й як політична, тільки наше державне життя у різночасся здобувало різні суспільні форми, існуючи в одні часи як самостійне утворення, а в інші — автономічне, але ніколи наше власне державне буття не припинялося. Тож маємо періоди, коли наш народ жив активним політичним життям і пасивним, але він завжди був, завжди відчував себе як осібна соціумна категорія, творив свої державні структури і власну багатовікову культуру. Україна має давні традиції державотворення, вона пройшла непростий шлях до здобуття своєї Незалежності. Її історія та велич творилась віками людьми, чиї імена викарбувані в серці кожного українця.

Варто згадати не одне покоління борців за визволення, за відновлення української державності, зокрема, це: І. Мазепа, П. Орлик, М. Грушевський, В. Винниченко, С. Бандера, Я. Стецько, Р. Шухевич, О. Ольжич, О. Теліга, В. Стус, В. Симоненко, І. Світличний, Б. Антоненко-Давидович, В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, Є. Сверстюк, А. Горська і багато інших. Завдяки їх відвазі та відданості рідній землі ми отримали у спадок вільне та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати цим подарунком. І не має значення, на якій частині цієї величної держави ми проживаємо, ми — єдині. Єдині в думках, у помислах, у бажанні жити у вільній, незалежній державі з високими показниками її розвитку та співдружності її громадян.

Зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою країну, свій народ, готові до захисту національних інтересів та розбудови громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні. В умовах сьогодення масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів стало проявом патріотичного духу. Так уже склалася історія, що нашому народові доводилось ще з стародавніх часів постійно відстоювати незалежність своєї держави. Коли перегортаємо карти літописів того відрізку історії, з трудом знаходимо рік-другий миру та спокою; щорічно, а то й кілька разів на рік відбувалися воєнні походи й криваві бої. При таких обставинах наш народ мусив бути весь час озброєний, готовий до оборони. Незалежність України — заслуга усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Національні символи − це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості.

Патріотизм (грец. πατριώτης — співвітчизник, patrs — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.

Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому. Історичне джерело патріотизму — це формування прив’язаності до віри в Бога в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури. Першооснови українського патріотизму були закладені ще в народній творчості. З давніх часів патріотичне виховання було прописано в літературній та усній народній творчості. Головні ідеї патріотизму на Косівщині, як ніколи раніше, актуальні в теперішній час: любов до держави, свобода особистості, незалежність, самостійність, виховання бойового та сильного духу, фізичне виховання, формування національного світогляду та свідомості.

Патріотизм — це те, що повинно допомагати об’єднувати та розвивати державу. Ти можеш мати різне коріння, національність, віру, але, якщо відчуваєш себе громадянином цієї держави та любиш свою країну, ти — патріот.

Патріотизм — це усвідомлення того, що ви є відповідальними за долю країни та її майбутнє. Від долі країни, врешті решт, залежить й доля кожного з нас. Нажаль, значення патріотизму було значною мірою викривлено за радянських часів. Також інформаційна війна, що потужно ведеться проти нашої держави, спотворює факти сучасного патріотизму та нашу історію. Й досі значна частина наших громадян знаходиться під впливом інформаційної зброї.

Справжній патріотизм ґрунтується на глибокому розумінні минулого, в якому ми дістаємо досвід, необхідний для творення майбутнього. Патріотизм − це відродження та дотримання кращих традицій свого народу. Нині нам дійсно необхідний патріотизм демократичний, гуманістичний, що характеризується любов’ю до Батьківщини, гордістю за її народ. Патріотизм, який ґрунтується на повазі особистості та прав людини. Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення.

Збережемо Україну.

Іван Підгаєцький

Share