Збережемо карпатську бджолу!

Природні умови Карпат створюють труднощі для комах. Часті дощі і похолодання, морозні зими і коротке літо – все це не сприяє їхньому розвитку. Проте,  в процесі еволюції сформувалася популяція карпатської бджоли, яка здатна долати ці «незручності». Карпатки мешкають мільйони років і добре пристосувалися до виживання в складних гірських умовах.

Навесні бджоли швидко нарощують силу, надзвичайно працьовиті і миролюбні. Порода «Карпатки» визнана однією з кращих, рекомендована для розведення в багатьох регіонах.

Основною її особливістю вважається висока продуктивність. Сім’я карпаток за один сезон може принести 50-80 кілограмів меду. У цих комах досить довгий хоботок, що спрощує видобуток нектару з важкодоступних медоносів і тим самим ставить її на щабель вище від інших порід поширених на Україні.

Як стверджують досвідчені пасічники, карпатська бджола настільки миролюбна, що при огляді вуликів багато хто не користуються димом. В даному випадку комахи спокійно переміщаються по рамках і роблять свою роботу. Також, бджоли пристосовані до пошуків нових скупчень медоносів.

Ще однією перевагою породи вважається той факт, що комахи не вилітають за медом і пилком при поганих погодних умовах. Це дозволяє зберегти кількість робочих бджіл на необхідному рівні. Вони добре виробляють віск, поступаючись тільки італійкам і середньоєвропейській породі. Карпатки підходять для запилення тепличних рослин, вони швидко пристосовуються до різноманітного клімату. Також, ця порода пристосована для транспортування на великі відстані, що дуже цінується бджолярами.

Вивчення Карпатської популяції і селекційна робота почалися в Україні в 1966 році. Була розроблена програма, в результаті  якої сформувалася порода з поділом на типи. Першим створили тип під назвою Вучківський. Потім з’явилися Рахівський, Говерла і наймолодший породний тип Синевир. Рельєф гірської місцевості дозволив ізолювати пасіки. Тому вдалося зберегти чистоту породи у племінних господарствах. Все це вдалося зробити на Закарпатті.

Активісти-пасічники Косівщини Віталій Андрусяк та Остап Тимʼяк хочуть провести таку саму роботу із збереження та виведення карпатської бджоли, і в нашому прикарпатському регіоні. Всі передумови для цього є, адже у віддалених селах, на височині, ще збереглася популяція аборигенної автентичної карпатської породи бджіл, яка дожила до наших днів, практично без зовнішніх впливів.

Нещодавно, в  рамках  виконання  комплексної  програми  розвитку аграрного сектору Косівського району на 2015-2020 роки у селах Великий Рожен та Космач були проведені збори пасічників. Ініціаторами зустрічей виступили Косівська районна спілка пасічників України та громадська організація  об’єднання  пасічників «Карпатська еко пасіка». Основною метою цих зібрань було обговорення  реалізації проекту збереження та відновлення аборигенної карпатської породи бджіл на території Косівського району. Для втілення цього задуму потрібно сформувати племінні пасіки Карпатської породи, які б лягли в основу створення бджолорозплідника на частково ізольованій території, що дозволить зберегти високий рівень породності бджоли.

Великий Рожен

Збори пасічників відбулися у приміщенні Великороженського НВК. Для шановних присутніх гостей із музичною програмою виступили учні та викладачі школи. У засіданні взяли участь бджолярі навколишніх сіл (Малий Рожен, Тюдів, Розтоки, Білоберезка) загальною чисельністю 26 осіб.

Серйозний «десант» на заході був і зі сторони влади: депутат Косівської  районної ради М. Данилюк, начальник відділу агропромислового  розвитку  Косівської РДА  Я. Новицький, голова та депутати Великорожинської сільської ради. Кущові збори розпочав  голова Косівської районної спілки пасічників України Тим’як Остап Іванович, який коротко окреслив  основну мету даного заходу та довів громаді ряд проблемних питань галузі бджільництва  Косівського району та  можливі шляхи їх вирішення.

Голова громадської організації об’єднання пасічників «Карпатська еко пасіка»  презентував присутнім проект створення в селі Великий Рожин частково ізольованого облітника аборигенної карпатської породи бджіл, (створення чистопородної території),  окреслив механізм  підбору  кращих продуктивних бджолосімей та формування племінної пасіки на віддаленому присілку Кубеївка. Також на даних зборах було сформовано робочу групу  із місцевих пасічників та обговорено основні робочі моменти взаємодії та партнерства між пасічниками, сільською радою та відділом агропромислового розвитку  Косівської райдержадміністрації.

Важливий захід відбувся в школі невипадково, адже пасічники району турбуються про майбутнє покоління, яке повинне прийти їм на заміну. Саме з цією метою, викладач ДНЗ Городенківського  професійного ліцею В. Онуцький провів із учнями випускних класів профорієнтаційний захід «Бджільництво ‒ моя майбутня професія» та роздав інформаційні буклети про навчальний заклад, де за державний кошт готують майбутніх пасічників.

Загалом захід пройшов на високому організаційному і професійному рівні ‒ було помітно, що великороженські пасічники та місцева влада зацікавлені в збереженні карпатської бджоли на теренах Косівщини.

Космач

Нещодавно в новоствореній Космацькій обʼєднаній територіальній громаді було організовано та проведено  збори  пасічників  з метою втілення  основних заходів в напрямку розведення та розповсюдження серед пасічників нашого регіону високопородного  бджоло-матеріалу (бджоло-матки/бджоло-сімʼї).

Територія цієї громади ‒ є найбільш придатною для втілення даного проекту, оскільки саме територіальне розташування та природна ізоляція гірськими хребтами  та лісовими масивами  дозволила б досягнути  поставлених завдань.

Космацькі пасічники охоче відгукнулися на пропозицію проведення зборів і взяли активну участь в обговоренні важливих моментів щодо реалізації проекту. Згодом було обрано  ініціативну робочу групу  та узгоджено механізм подальшої роботи.

Не залишили поза увагою цього разу і молоде покоління. Голова Косівської районної спілки пасічників України О. Тимʼяк провів в Космацькій ЗОШ із учнями старших класів важливий захід, на якому розповів присутнім про переваги професії бджоляра та про заклад, де цю професію можна безкоштовно здобути. Діти з цікавістю слухали інформацію, особливо їх зацікавили екологічні вироби з продуктів бджільництва ‒ свічки з натурального воску та медове мило та інша натуральна екологічна косметика. Адже пасіка ‒ це не лише мед, а і багато супутніх і дуже корисних продуктів, про які, а жаль, мало знають пасічники і прості люди.

Також, як і у Великороженському НВК, від спілки пасічників керівництву навчальних закладів подарували книгу «Пасіка, бджоли, мед», перевидану з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження М.Шевчука.

Не вистачить місця в газеті, щоб описати всі важливі моменти та обговорення, які відбуваються на зустрічах пасічників. Дуже цікавими є історичні розвідки Остапа Тимʼяка про давніх видатних гуцульських бджолярів. Під час обговорень пасічники ставлять багато професійних питань до керівництва спілки та завжди отримують вичерпні відповіді. В Космачі пасічник зачитував власні цікаві вірші про бджіл, які ви можете переглянути під даною статтею. Серед бджолярів йде активна робота з роз’яснення важливості збереження нашої місцевої бджоли та недопущення завезення інших порід в наш регіон, як це вже давно і успішно втілюється у Верховинському районі.

Хочеться згадати і цікавий випадок із життя бджіл, про який розповів О. Тимʼяк. Після встановлення телекомунікаційної вишки на Міській горі в Косові було помічено, що бджоли втратили орієнтир і не могли знайти власний вулик ‒ тому кілька місяців блукали сусідніми вуликами через сильні вібрації вишки. Проте, на щастя, природа перемогла людські винаходи і бджоли змогли призвичаїтись до нових умов.

До речі, Україна посідає третє місце у світі з виробництва меду. Валове річне виробництво меду в Україні перевищує 70 000 тонн, що дозволяє країні посідати перше місце в Європі і третє у світі. Зараз виробництвом меду в Україні займається понад 400 000 бджолярів, що є свідченням соціальної значущості галузі. Виробничий фонд налічує приблизно 3 мільйони бджолосімей.  На сьогодні Україна експортує мед у 22 країни, найбільше в Польщу, Німеччину, Францію, Італію, США. Саме тому держава протягом останніх років так багато уваги приділяє розвитку бджільництва, адже це одна із найбільш перспективних та екологічних галузей аграрного сектору економіки. Фінансово підтримала пілотний проект пасічників району  Косівська районна рада та кілька сільських рад.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора.