Цікавий захід для дітей

26 січня, в четвер, в Косівській бібліотеці для дітей відбулася цікава подія під назвою ‒ «Різдво в українській родині».

На літературно-мистецький захід були запрошені: заступник голови «Союзу Українок» Косівщини Катерина Романівна Сусак та директор Косівського музею народної творчості Михайла Струтинського Романа Андріївна Струтинська. На жаль, багато школярів зі шкіл міста не змогли прийти, зважаючи на епідемію грипу та ГРВІ в Україні.

Спочатку до присутніх з вітальним словом звернулася завідувач центральної бібліотеки для дітей Марія Копчук, яка показала книги про давні українські традиції та звичаї від Різдва до Хрещення, які є в бібліотеці. Також вона відзначила новий випуск газети КУНу «Криця» (редактор депутат районної ради Ольга Гарасимʼюк. Газета і справді вийшла вдала ‒ кольорова, цікава та інформативна.

Пані Марія розповіла, що заходи пов’язані із традиційними українськими національними святами користуються популярністю в шкільної молоді Косівщини. Один із таких заходів «У ніч на Андрея» відбувся у грудні і надихнув на проведення нових тематичних зустрічей.

Директор художньо-етнографічного музею народного мистецтва Михайла Струтинського Романа Струтинська розповіла присутнім про нелегкий життєвий шлях свого чоловіка, який на громадських засадах зробив титанічну роботу для збереження традицій Косівщини та Гуцульщини, яку пані Романа успішно продовжує. Також вона запросила всіх присутніх до музею на виставку присвячену темі Різдвяних свят в Карпатах.

Дуже цікавим та інформативним був виступ заступника голова «Союзу Українок» Косівщини Катерини Сусак, яка поділилася спогадами про своє дитинство та юність і традиції підготовки та давні кулінарні особливості на час Різдвяних свят. Такі зустрічі старшого покоління із молодим є досить корисними в плані передачі знань про минуле українців, щоб традиції зберігались і в майбутньому.

Згодом діти разом із дорослими співали українських колядок і навіть отримали від Катерини Сусак гостинці ‒ «коляду». Перед присутніми із сучасною колядкою виступила талановита учениця Косівської школи-садка Анничка Дручків.

На завершення заходу поетеса Надія Пасічняк розповіла про спільну роботу із письменником Василем Шкурганом, а також прочитала віднайдені давні гуцульські щедрівки.

Варто відзначити, що українські давні традиції на Гуцульщині справді збережені і продовжують тішити туристів та гостей своєю самобутністю.  І тут варто згадати Свято Миколая в Пістинській резиденції від ННП «Гуцульщина», традиційну Різдвяну коляду в Криворівні Верховинського району, яка з кожним роком стає все більш популярна, Маланку в Пістині, а також хотів би відзначити хорошу традицію сіл Косівського району із красивими льодовими містечками на Йордана. Цього року відзначились Соколівка, Старий Косів, Яворів. І в Косові на Скалах, неподалік Гуку, місцеві жителі теж організували місце для купання, де пощастило скупатись і мені. Приємно, що ініціатива йде від самих людей, в тому числі і молодих, а отже традиції продовжують жити не лише в книжках та музеях, але і в наших серцях.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора.

 

Гуцульська щедрівка

Щедрівка, записана від жительки с. Смодни Косівського району Пасічняк Анни Дмитрівни, котрої та навчилася від своєї баби в грудні 1945 року. Тепер її щедрують внуки Анни Дмирівни.

Щедрий вечір, добрий вечір
Цему газді на ввесь вечір!
Ой у лісочку тай на пісочку
Росла калина, як сиротина.
Росла калина, як сиротина,
Її садила дівчина мила.
Її садила дівчина мила,
Як свого стрільця випроводила.
На Україні милого вбили –
Не так, як дома, похоронили.
Замість трембіти гармати грали,
А чорні круки вістку давали.
Із України вітер буйненький
Приніс дівчині листок маленький.
Не жди, дівчино, милого свого,
Бо не побачиш його живого.
Він впав за тебе і за родину,
За рідний нарід, за Україну.

Давня щедрівка, на жаль, «ожила» 2015-го. Один з тих же ворогів, ближчий сусід, ще раз показав цілому світові, що ми, український нарід, йому смертельно немилий.
Нова гуцульська щедрівка має болю не менше, зате більше – сили духа:

Щедрий вечір, добрий вечір
Цему газді на увес вечір!
Оповиває й’го ласка Божя –
Тому противит нехарь ворожя.
Нехарь ворожя б’є, обкрадає,
Гонор людини занапащяє…
– Ой газдо-газдо, ‘чо невеселий?
– Бо ни світкуют далекі села,
Бо фист бідуют повид Росії,
Шо брехнев оре, кулями сіє.
Бо син із зєтем на войну взєті.
…Менший, нарешті, в бронежилєті.
Та не так взєті, єк – добровольці
За Україну молоді хлопці.
А той, шо старший, вже був ранений,
Вже був ранений і полонений.
Їх побратимчик із Городенки –
Вже ув обіймах Божої неньки…
-Ой война-война – кровава бойня,
У ній народна сила достойна.
Всі до одного дамо підмогу,
‘Би то си вдало Господу Богу.
Під чужий чобіт ми не дамоси,
А цев щедрівков – миру попросим!