Що змінилося на окупованих територіях ДНР/ЛНР

Для оцінки ситуації за лінією фронту слід нагадати, що із самого початку антиукраїнський рух на Донбасі розгортався під російськими прапорами й з гаслами приєднання регіону до Росії. З того часу в Донецьку й Луганську відбулися істотні зміни, які призвели до їх фактичного перетворення на російський анклав, який силою утримується на законній і визнаній світовим співтовариством території України, перебуваючи під тотальним контролем Росії.

Ключовою умовою контролю Москви над Луганськом і Донецьком є фактор кордону, повний контроль над яким у межах території «ДНР/ЛНР» встановлений Росією. Завдяки цьому країна-агресор має необмежені можливості впливу на ситуацію в окупованих нею районах – як для постачання солдатів і озброєння для армії, так і для вивезення до Росії демонтованих на Донбасі заводів. Саме тому виконання пункту мінських угод про повернення Україні контролю над кордоном Росія вважає останнім для виконання.

За останні місяці зусиллями російського військового керівництва на окупованій території створено особливий вид підрозділів регулярної російської армії, до якого вже малозастосовні визначення «незаконні збройні формування», «партизани», «ополченці» або «терористи». Озброєння, постачання, ПММ, навчання, оплата контрактів – усе це забезпечує Міністерство оборони і Генштаб РФ. Серед місцевого населення набір до армії здійснюється вже через військкомати у плановому порядку. Крім того, до збройних сил «ДНР» залучають добровольців на контрактній основі. «Військовослужбовцям-контрактникам» (рядовому складу) обіцяють щомісячну зарплату в розмірі до 20 тис. руб. Враховуючи високий рівень безробіття на тимчасово окупованих територіях, подібне «працевлаштування» є досить привабливим для місцевих жителів.

Фінансування Кремлем «ДНР/ЛНР» відбувається через банки Південної Осетії, яка визнала «ДНР» у квітні 2015 р. Так званий республіканський банк «ДНР» відкрив рахунки в Національному банку Південної Осетії, який, у свою чергу, має коррахунок у Банку Москви, через який здійснюються всі фінансові операції між РФ і «ДНР».

Заробітна плата, пенсії та соціальні виплати на окупованих територіях здійснюються в російських рублях. У кінці березня минулого року «глави республік» одночасно підписали «розпорядження» про початок регулярної виплати пенсій у довоєнних розмірах. Але, замість звичних гривень, пенсії почали видавати в рублях за курсом 1 до 2. «Валюта залежить від грошової маси, яка заходить в республіку. Ми побачили, що у нас є необхідна маса в рублях – і почали виплати. Можливо, будуть заходити долари у великому обсязі, тоді будемо платити долари», – відзначала «заступник міністра фінансів ДНР» О. Таран.

Нині на територіях «ДНР/ЛНР» проживають 2–2,5 млн осіб, з яких близько 1 млн осіб – пенсіонери, повідомляють джерела, близькі до «керівництва республік». Найбільш заможна і кваліфікована частина населення виїхала. Тож на пенсії та соціальні допомоги, які обидві «республіки» почали виплачувати різним категоріям населення з кінця травня 2015 р., потрібні досить істотній суми.

Українські експерти запевняють, що майже весь бюджет «ДНР/ЛНР» ґрунтується на так званій «гуманітарній допомозі» з Росії. Уряд РФ координує грошові потоки, що надходять на окуповані території Сходу України. Крім того, триває завезення готівкових рублів. Переведення окупованого Донбасу на російський рубль стало важливим кроком прив’язування цих територій до Росії. Виплати в рублях пенсій і зарплат бюджетникам паралельно з наповненням магазинів російською продукцією забезпечили додаткові доходи в бюджет РФ.
Ще одна велика стаття витрат «ДНР/ЛНР», яка чи не повністю лежить на російських плечах, – витрати на енергоресурси. У лютому 2015 р. «Нафтогаз України» перекрив подачу газу в Донбас. Щоб не допустити газової блокади, «Газпром» почав поставки палива на території, підконтрольні «ДНР/ЛНР», через газовимірювальні станції «Прохорівка» (кордон Ростовської області і ЛНР) і «Платово» (кордон Ростовської області і ДНР). «Нафтогаз України» відмовився оплачувати цей газ. Однак, як показує досвід інших невизнаних «республік», «Газпром» може постачати газ і не отримуючи оплати. Більше 20 років не платить за газ Придністров’я. «Газпром» поставляє газ для Молдавії, але частина його йде в невизнану республіку. «Придністровський борг»

З усього вищевикладеного очевидним є висновок про те, що на окупованих територіях утворився орієнтований виключно на Росію, усебічно підтримуваний нею та частково вже інтегрований у російську економіку, територію, а головне, ідеологію анклав, який веде антиукраїнську політику в усіх сферах, пропагує антиукраїнські настрої серед населення, не намагається знайти шляхи примирення та не допускає варіанта повернення до складу Української держави.

На сьогодні українцям потрібно сфокусуватися на внутрішніх реформах, зайнятися вирішенням нагальних завдань перезавантаження державного апарату, звільнити суспільство від корупції. Це в перспективі наблизить повернення окупованих територій.

Остап Лозовий

Share