В Рожнові хочуть створити громаду

1 листопада, в приміщенні сільської ради Рожнова відбулася зустріч представників п’яти сіл, які мають бажання утворити Рожнівську територіальну громаду.

На зустріч прибули: депутат обласної ради Сергій Радиш, депутати районної ради Роман Матейчук і Тарас Фенчук, голови та депутати сільських рад, та небайдужі до майбутнього своїх населених пунктів жителі Рожнова, Кобак, Хімчина, Рибного та Новоселиці Снятинського району.

Зустріч розпочав голова сільської ради Рожнова Василь Атаманюк, який повідомив, що є бажання знову спробувати утворити Рожнівську територіальну громаду. Перша спроба була в 2015 році, але тоді, начебто через низькі економічні показники, ‒ таке утворення отримало відмову на рівні Кабінету Міністрів України.

В 2015 році жителі Косівщини захотіли створити 6 територіальних громад: Косівську, Космацьку, Яблунівську, Кутську, а також Пістинську та Рожнівську. Останні дві отримали відмову, проте в 2016 році, з приходом нового Премʼєра Володимира Гройсмана ‒ є певний шанс на створення більшої кількості громад, за добровільної згоди селян. Зокрема Гройсман пообіцяв, що з нового року відбудеться суттєве покращення у фінансуванні, бо ОТГ працюватиме вже не як сільська рада, а як місто обласного значення. Тобто фінансуватися ОТГ буде напряму з Міністерства фінансів. Посередників, як раніше (область, район), вже не буде. Саме тому формування ОТГ не слід затягувати, а навпаки пришвидшити до нового року.

На сьогодні, офіційно утвореною та зареєстрованою на території Косівського району є лише Космацька тер. громада, де в грудні 2016 року вже повинні пройти вибори згідно чинного законодавства. В цю громаду на сьогодні увійшло три села: Космач, Прокурава та Брустури. Село Шепіт на даному етапі не підтримало обʼєднання.

Представники Рожнова, які виступають за об’єднання навколо власного села вважають, що економічні показники запланованої Рожнівської громади мають не гірші, а іноді і кращі економічні показники, аніж Космацької.

Слова рожнівчан і справді мають рацію, адже в іншому випадку, якщо така громада не буде утворена, то чотири села будуть приєднані до Косівської чи Кутської громади, або залишуться самі, як зараз Шепіт.

За словами присутніх досвід Польщі показує, що найкраще функціонують громади середнього розміру із населенням 12-15 тисяч та з кількістю 5-7 населених пунктів. Якщо ці цифри значно менші чи більші, громади або фінансово неспроможні або через велику кількість жителів та сіл  ‒ там бракує порядку та не буде стрімкого розвитку.

Також цікавим став озвучений факт, що незважаючи на те, що Польша стала на шлях утворення тер. громад вже майже 20 років назад, проте цей процес досі незавершений і села то долучаються, то виходять із утворень.

Окрім географічно вдалого розташування представники Рожнова озвучили і економічні показники ‒ згідно розрахунків начальника управління економічного розвитку, торгівлі і туризму райдержадміністрації Василя Жмендака ‒така громада є економічно спроможною, як у форматі чотирьох сід, так і за участі п’ятої ‒ Новоселиці.

До речі, в Снятинському районі на даному етапі утворено дві територіальні громади ‒ Снятинську та Заболотівську, а у Верховинському районі вже успішно функціонує Білоберізька ОТГ, де нещодавно розпочато потужний ремонт дороги вздовж річки Черемош.

І хоча ця дискусія є справді важливою і актуальною для всієї України та Гуцульщини зокрема, проте присутні на зустрічі чиновники різних ланок із жалем визнають, що більшості людей байдуже до будь-яких утворень, особливо для старшого покоління, яким досить важко пояснити реформу децентралізації.

Все, що їх найбільше цікавить: «Де я буду брати довідку? В Косові, Рожнові чи Хімчині?».

Зазвичай, на збори селян щодо питань обʼєднання приходить в кращому випадку 50-100 людей. Це дуже негативна тенденція, адже масова байдужість до власного дому, села, міста не може принести  соціального і економічного прогресу чи тим більше покращення інфраструктури, якої так очікують гуцули.

Представники сіл вирішили, що перед прийняттям важкого і виваженого рішення щодо об’єднання ‒потрібно подивитись на досвід територіальних громад, які вже функціонують кілька років. Найближчою такою громадою є Печеніжинська, яка існує вже близько двох років.

Саме досвід співжиття в громаді малих сіл та їхні здобутки найбільше цікавлять громадян, адже є страх, що від об’єднання виграє лише центр, а навколишні села або втратять або не здобудуть нічого.

Можна впевнено сказати лише одне  ‒ курс на децентралізацію взятий в Україні остаточно і ті села чи громади, які будуть затягувати цей процес або не будуть брати в ньому активної участі чи тим більше саботуватимусь його ‒ програють однозначно, в першу чергу економічно.

Більше корисної та важливої інформації стосовно особливостей децентралізації в Україні можна знайти на сайті.

Тарас ПАСИМОК. Фото автора.