Не забуваймо про них

Біля пам’ятника борцям за волю України, що на церковному подвір’ї храму св. Василія у м. Косові, відслужили панахиду за замордованими у комуністичних катівнях у 1939–1941 роках і полеглими героями ОУН-УПА 1944–1952 рр. ЇЇ відправив декан Косівський УГКЦ о. Роман Іванюлик.

У кожного з нас є свої особливі спомини. У косівчанина Ігоря Мартинюка — про батька. Дмитра Михайловича  Мартинюка,  повітового провідника ОУН, забрали з 9 на 10 жовтня 1940 р. З того часу родина майже нічого не знає про останні дні та хвилини його життя. За словами сина, тато перебував у тюрмі на Лонського, що була у Станіславі, ймовірно, — у застінках катівні і був закатований репресивною радянською владою 27 квітня 1941 року. Де поховано його тіло — невідомо.

На одній з кам’яних плит пам’ятника борцям за волю України викарбуване прізвище «Мартинюк Дмитро М.». Ігор Дмитрович завжди шанобливо схиляє голову перед світлою пам’яттю свого батька, веде тиху розмову з ним. Це місце для нього є святим — і пам’яттю ще про 28 косівчан 19-21-річного віку, яких тоді арештувала і знищила тоталітарна більшовицька система лише за те, що були членами товариства «Каменярі».

Пам’ятник борцям за волю України на подвір’ї’ Москалівської церкви спорудили у 1997 р. — у 55-ту річницю створення УПА. У нішу заклали списки полеглих героїв з усієї Косівщини. Отож, присутні під час панахиди вшанували пам’ять усіх, хто поклав життя за волю України.

Ігор СУСАК.
«Гуцульський край», №17, 6.05.2016 року

Share