Спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку

Відповідно до ч.1 ст.1279 Цивільного кодексу України спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить. Наявність у законі зазначеного правила зумовлено необхідністю зберегти звичний рівень комфорту, що склався в сім’ї спадкодавця, — як для самої сім’ї, так і для тих спадкоємців, які проживали з ним разом, підтримували побут.

Не викликає сумніву той факт, що для спадкоємця, який проживав разом із спадкодавцем, особливо для людей похилого віку, велике значення має не стільки ринкова вартість предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку, скільки всі пов’язані з цими речами спогади і переживання. Крім цього, такими предметами звик користуватися той спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем. Досить часто разом із спадкодавцем проживають неповнолітні та недієздатні особи. У зв’язку з цим саме така значущість предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку для спадкоємця, який протягом тривалого часу проживав разом із спадкодавцем, і є підставою для встановлення переважного права на отримання цих речей.

Умови, за наявності яких спадкоємець наділений переважним правом перед іншими спадкоємцями на виділ йому предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку:

Закликання до спадкування за заповітом або за законом.

Особа, яка претендує на отримання предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку, має бути: зазначена в заповіті; в одній зі спадкових черг спадкоємців за законом, що закликається до спадкування; або спадкувати за правом на обов’язкову частку у спадщині згідно зст.1241 ЦК України.

Якщо спадкоємець не закликається до спадкування, він взагалі не отримує спадкового майна, в тому числі й предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку.

Проживання разом із спадкодавцем однією сім’єю.

Виходячи зі змісту ст. З Сімейного кодексу, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. До членів сім’ї спадкодавця належать, зокрема, його діти, батьки, один з подружжя, брати, сестри, дід, баба, дядько, тітка, племінник, племінниця.

Термін такого проживання має становити не менше одного року до часу відкриття спадщини (до дня смерті спадкодавця).

Спільне проживання разом із спадкодавцем протягом щонайменше дванадцяти місяців повинно бути безперервним. Якщо спадкоємець проживав кілька років із спадкодавцем, а за місяць до смерті останнього переїхав, то він втрачає переважне право на отримання в межах своєї частки предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку.

Якщо між подружжям рішенням суду встановлено режим окремого проживання, то той з подружжя, хто пережив іншого, переважного права на виділ у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку перед іншими спадкоємцями не має. Режим окремого проживання подружжя впливає лише на виникнення переважного права отримати предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, а не на одержання спадщини. Переважне право на виділ предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку не обмежує права спадкодавця на свій розсуд заповісти ці речі іншій особі.

Предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку виділяються спадкоємцю в межах належної йому частки спадкового майна. Це стосується й спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Згідно з ст.1241 ЦК України обов’язковими спадкоємцями є: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Такі особи спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). В обов’язкового спадкоємця виникає переважне право на отримання зазначених речей за умови спільного проживання із спадкодавцем однією сім’єю не менше одного року до відкриття спадщини.

У тому випадку, якщо тривалий час із спадкодавцем проживало однією сім’єю кілька спадкоємців, поділ предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку має здійснюватися з урахуванням частки кожного з них, ураховуючи при цьому порядок користування цими предметами.

У разі, коли в натурі отримати предмети домашньої обстановки та вжитку неможливо, спадкоємець може вимагати грошову компенсацію вартості частки спадкового майна. Вартість предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку визначають на день відкриття спадщини з урахуванням їх нормального фактичного зносу.

Зазвичай до предметів домашньої обстановки та вжитку відносять речі, користування якими задовольняє повсякденні побутові потреби людини — меблі, посуд, білизна, килими, холодильники, телевізори, побутові електроприлади, художня література. Водночас, до таких не можуть бути віднесені унікальні предмети або виготовлені з використанням коштовних матеріалів, ті, що мають професійне призначення, а також антикварні речі, колекції картин тощо. Не можуть бути віднесені до предметів домашньої обстановки та вжитку речі особистого користування (взуття, одяг), предмети для зайняття професійною діяльністю, а також предмети, призначені для дітей.

Антикварні предмети, предмети, що представляють художню, історичну або іншу культурну цінність, незалежно від їх цільового призначення, до зазначених предметів належати не можуть. У разі виникнення спору щодо віднесення до культурних цінностей окремих речей із спадкової маси суд призначає експертизу.

Віднесення речей до предметів домашньої обстановки та вжитку повинно визначатися їх використанням для повсякденних побутових потреб, причому факт використання має принципове значення — майно має використовуватися, а не просто призначатися для використання.

Крім того предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, по суті, є предметами домашнього користування. Отже, предмети, які знаходяться на дачі, в гаражі, інших квартирах, належні спадкодавцю, мають визнаватися особистими речами спадкодавця. Дачний будинок не може розцінюватись як місце проживання спадкодавця, оскільки він передбачений лише як місце відпочинку. Гараж також має своє функціональне призначення, а тому речі, які в ньому знаходитимуться, не слід ототожнювати з речами звичайної домашньої обстановки та вжитку.

О. Ромовська,
приватний нотаріус Косівського районного нотаріального округу.

«Гуцульський край», №31, 31.07.2015 року