Знай наших: «Містер Україна» — Богдан Юсипчук

Нещодавно у Великобританії, в місті Торбей, відбувся міжнародний конкурс серед чоловіків «Mr World» (Містер світу). В конкурсі взяли участь представники 46 країн світу. Переможцем став хлопець з Данії, але в десятку найкращих також увійшов представник України – молодий актор Богдан Юсипчук, який також отримав титул «Містер Конгеніальність» і здобув третє місце у змаганнях з екстремального спорту. Спочатку Богдан переміг у національному відборі конкурсу «Містер Україна 2014», а згодом поїхав на фінал змагань в Англію. Актор тривалий час жив в Косові і навчався в коледжі КІПДМ. Також, він закінчив Київський Національний університет и ім. І. Карпенко-Карого і відомий головними ролями у фільмах «Синевир» і «Тіні незабутих предків».

Розкажи детальніше відбувався відбір конкурсантів в Україні.

Вже 7 років я цікавлюсь конкурсом «Містер Світ». Якось я прочитав про це в журналі і дуже захотів туди потрапити. Але тоді я ще жив в Косові і навіть не думав, що я житиму в Києві. Сам конкурс проходить один раз на два роки. На відбір я потрапив через свого піар-менеджера, якого найняв спеціально для конкурсу. Дуже довго я не міг знайти, хто в Україні проводить відбір. Звертався до багатьох людей, але ніхто не знав, де він проводиться. Тому мій піар-менеджер написав офіційного листа в представництво «Містер Світ» в Англію. Нам прийшла відповідь, хто цим конкретно займається в Україні. Ми якраз встигнули, бо до кінця відбору залишився тиждень.

Важливу роль відіграло і те, що я актор — тому мав перевагу над конкурентами, бо попередній переможець з України взагалі нічого не показував в конкурсі талантів. Коли мене запитали, що я хотів би показати в конкурсі талантів, то я одразу зрозумів, що більшість учасників конкурсу будуть танцювати чи співати. А я вирішив показати театральний номер Чарлі Чапліна.

Загалом заявки подали більше 200 кандидатів, згодом залишилось дванадцять учасників, потім лише три і десь через тиждень мені подзвонили і сказали, шо я виграв «Містер Україна». Я мав місяць, щоб підготуватися до конкурсу, під керівництвом чернівчанина Віктора Мігалчана, який є відомим спеціалістом в галузі міжнародної економіки, дипломатії, іноземних мов, бойових мистецтв (ушу) і фітнесу. Ми змагалися у місті Торбей — це побережжя Англії, в затоці Атлантинггго океану.

Скільки часу тривав фінал конкурсу в Англії? В яких номінаціях відбувалися змагання?

Конкурс тривав 16 днів і боротьба відбувалася в п’ятьох номінаціях. Перший етап «мілітарі» — це військова підготовка. Нас відвезли на військову базу в Англії і там ми здавали нормативи з бігу, плавали, відтискалися, качали прес і підтягувались. Друга номінація – це конкурс талантів. Був ще конкурс мультимедіа, — ми знімати відео ролики і викладали їх на сайті «ютуб» в Інтернеті, щоб за нас голосували і журі знало скільки людей вболівають за кожного конкурсанта. У мене за 16 днів було лише 1500 поширень на «Фейсбуці». Є такі країни, як Індонезія, які фактично живуть такими конкурсами, то в них було по 30-40 тисяч перепостів. Четвертий конкурс був спорт — ми кидали ядро, перетягували канат, грали у боулінг. П’ятий конкурс – стиль.

Потім з цих п’яти конкурсів вибирали переможця у кожній номінації. Ті, хто зайняв перше місце — автоматично попадають у півфінал. Спочатку є топ-10, потім топ-3 і переможець, а ще 5 інших журі обирають самі. Якщо брати за показниками у всіх п’яти конкурсах, то я був на другому місці в світі. В конкурсі військової підготовки я зайняв 3 місце, а данець, який виграв цей конкурс — взяв перше місце по спорту і третє місце по мультимедіа. Хоча вони як хочуть мультимедія оцінюють — без якихось конкретних і чітких критеріїв.

1. Данія 2. Нігерія 3. Мексика.

Загалом конкурс – це суцільна політика. Наприклад, містер Нігерія переміг в конкурсі «стиль», який оцінюють за невідомо якими критеріями. А мексиканець, який зайняв третє місце взагалі не був переможцем жодного конкурсу — просто красивий хлопець.

Тому я підійшов до організаторів і спитав чому є така несправедливість, а мені відповіли, що не варто переживати, адже я в топ-10 в світі і це вже круто. Отож, я зрозумів, що в будь-яких конкурсах є ризик того, що вони нечесні або не до кінця чесні.

Чи сподобалось тобі в Англії?

Звісно, що так. Мені було дуже цікаво, бо там все зовсім по-іншому. Одного разу, я йшов в Англії з правої сторони дороги, а ви ж знаєте, що там лівосторонній рух. Люди, що йшли мені на зустріч весь час вибачалися і лише через 20 хвилин я зрозумів, що я йду неправильно. Парадоксально, але всі прохожі просили вибачення в мене, хоча це ж я був неправий.

Люди там геть інші і це одразу помітно. Дуже багато пар пенсіонерів, які відпочивали біля пляжу, часто ходили тримаючи за руки один одного. Мені аж не вірилось, що таке буває – зовсім інші цінності, ніж у нас. Все, що ми бачимо у фільмах про Західну Європу є правдою.

Чи завершилися зйомки фільму «Синевір», де ти зіграв одну з головних ролей?

24 серпня, в ефірі «Нового каналу» відбулася телепрем’єра українського фільму жахів — «Синевір». Зйомки трилеру розпочалися ще в далекому 2011 році, але через брак фінансування в кінотеатрах, «Синевір» з’явився лише в квітні 2014 року. Бюджет картини склав 400 тисяч доларів, а у зйомках були задіяні переважно молоді актори. Якщо ви не змогли чи не встигли переглянути це кіно на телебаченні, то можна переглянути його в Інтернеті – він вже є у вільному доступі, навіть на сайті «ютуб».

Звісно, «Синевір» не варто порівнювати з «Тінями…», але люди кажуть, що фільм гірший. Якщо в Україні буде хоча би 30 таких фільмів, як «Синевір» чи «Тіні…», то через 5 років ми би вийшли на європейський рівень якості.

Чи плануються найближчим часом якісь нові фільми з твоєю участю?

Ситуація в Україні дуже складна, тому більшість проектів заморозилися, а зйомки переносятся. Один з нових проектів — це історичний фільм «Останній гетьман України», де я мав грати головну роль — гетьмана Калнишевського в молодості. Також, є ще «Гвардія» — спільний польсько-український проект з 12 серій про події на Майдані. Там мав грати я, Дмитро Ступка, Льоша Горбунов та багато інших відомих акторів.

Але вільний час ми з братом використовуємо на свою користь. В нас є багато професійної техніки і ми готові знімати щось цікаве. Зараз нам замовили кліп з Чернівців. Також, в нас є багато власних ідей та проектів, але важко щось зараз робити, бо дивлячись новини мозок не працює.

Але насправді фільми потрібні. Бо люди втомлюються від негативу і всім хочеться трішки відпочити і розслабитись. Якщо постійно дивитися лише новини, то можна вмерти від туги. Ми ж творці емоцій: музиканти, актори, режисери і наше завдання допомагати глядачам емоційно.

Часто люди мене питають, що я роблю в житті — я ж нічого не виробляю. Ну добре, давайте заберемо з країни музику, фільми, фотографії, картини художників — що ж тоді залишиться? Яке тоді покоління виросте? Просто треба творчий продукт робити якісно. Як відомо, навіть під час Другої Світової війни працювали кінотеатри. Навіть тоді людям потрібно було якось відпочивати.

Тарас ПАСИМОК.

http://www.youtube.com/watch?v=_q3GQsx6Fpo

Share