Особливості державної реєстрації договорів оренди землі

З і січня 2013 року вступив у дію Закон «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Це стосується процесу реєстрації землі та права власності на неї, а, отже, й порядку оформлення земельної документації. Спробуємо допомогти власникам земельних ділянок докладніше розібратись у цьому питанні.

Раніше всю інформацію щодо земельних ділянок (за винятком деяких обтяжень і обмежень прав на них) реєстрували в Державному реєстрі земель, яким управляло Держзем-агентство. Отже, власникові або користувачеві (орендарю) земельної ділянки потрібно було звернутися в одну установу для реєстрації прав на земельну ділянку чи змін його правового статусу. Відтепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами: Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі — Реєстр прав), в якому реєструють речові права на земельні ділянки та їх обтяження і Державним земельним кадастром, в якому реєструють земельні ділянки як об’єкти права.

Істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. Відтепер орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець-власник земельної ділянки не зареєструє своє право на землю. Закон передбачає, що фізична особа-власник земельної ділянки (паю) для подальшого розпоряджання земельною ділянкою (успадкування, встановлення меж земельної ділянки (в натурі), передачі в оренду тощо) зобов’язана попередньо звернутися до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Власник паю має також пред’явити паспорт і надати оригінали державного акта, квитанції про сплату за надання витягу про реєстрацію права власності (120 грн.) і державного мита (119 грн.). Окрім того, реєстраційний орган має право витребувати витяг про правовий стан земельної ділянки із Держземагентства (53 грн.), якщо в державному акті присвоєний кадастровий номер, а у випадку, коли державний акт без кадастрового номера, необхідно оплатити ще й реєстрацію земельної ділянки (65 грн.).

Як бачимо, для реєстрації цього права потрібно витратити не лише час, а й кошти. Тож для економіїї часу та грошей фізичним особам, які здають свої земельні ділянки в оренду, доцільно було б пропонувати орендарям здійснювати реєстрацію за їхній рахунок. Для цього слід надати відповідному орендареві оригінал Державного акта або його копію, завірену нотаріально (видану під розписку), та видану сільрадою довіреність про надання повноважень щодо реєстрації права власності. Ця довіреність не дає права продавати чи іншим способом відчужувати земельну ділянку, а також змінювати її цільове призначення.

У подальшому орендар, маючи зареєстроване право власності орендодавця, підтверджене витягом, надає договір оренди землі (з оригіналами платіжних доручень про сплату державного мита (51 грн.) та за отримання витягу про реєстрацію права оренди (120 грн.) на реєстрацію до державної реєстраційної служби. Таким чином увесь клопіт із оформленням земельної документації бере на себе орендар.

В. Шелюжак,
головний спеціаліст реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції

Share