Відмінність державної реєстрації земельних ділянок від державної реєстрації прав на земельні ділянки

Статтею 202 Земельного кодексу України визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки здійснює Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні, затвердженому Указом Президента України від 6.04.2011 р.

Тобто, Державний земельний кадастр функціонує паралельно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Взаємодію органів державної реєстрації прав та органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, визначено Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом «Про Державний земельний кадастр». Вона передбачає, у тому числі, підстави та порядок передачі відомостей між зазначеними органами. В Державному земельному кадастрі міститься інформація про земельну ділянку, так звана «технічна інформація», а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно — вся інформація про речові права на земельні ділянки.

Відповідно до статті ЗО Закону «Про Державний земельний кадастр» та статті 281 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Кабінетом Міністрів. України прийнято постанову від 22.02.2012 р. «”Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав».

Вказаною постановою затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів).

Право власності та інші речові права на земельну ділянку, які виникли до 1 січня 2013 року, можна зареєструвати в реєстраційній службі за місцезнаходженням нерухомості. На сьогодні по всій країні створено 583 структурні підрозділи управлінь юстиції, що реалізовуватимуть повноваження Укрдержреєстру. Фактично, це всі міста обласного значення та районні центри, а також м. Київ та м. Севастополь. У разі, якщо’немає наміру вчиняти дії з земельною ділянкою, державна реєстрація прав у єдиному Державному реєстрі прав проводиться за бажанням власника чи користувача. Відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав, фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита за проведення державної реєстрації прав, які виникли та були зареєстровані до 1 січня 2013 року. Якщо ж із земельною ділянкою будуть вчинятись нотаріальні дії, державна реєстрація прав на неї проводиться безпосередньо нотаріусом, одночасно із вчиненням таких дій без попереднього та подальшого звернення до реєстраційної служби.

Новостворена земельна ділянка (з 1 січня 2013 року) спочатку проходить державну реєстрацію в органах земельних ресурсів. Слід звернути увагу, що з 2013 року державні акти про право власності на земельну ділянку не видають, їх заміняють свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які видають органи державної реєстрації прав. Власник для проведення державної реєстрації права власності на неї може звернутись з відповідною заявою та документами до реєстраційної служби самостійно або через державного кадастрового реєстратора, який проводив реєстрацію земельної ділянки.

У ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для правовласника. Без такої реєстрації відносини, пов’язані з обігом земельних ділянок в Україні, державою не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.

В. ШЕЛЮЖАК,
головний спеціаліст реєстраційної служби районного управління юстиції.

«Гуцульський край», №43, 2013 рік