Спадковий договір

Після прийняття нового Цивільного кодексу в правовому полі нашої країни з’явилася принципово нова правова конструкція — спадковий договір.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувана) і, в разі його смерті, набуває право власності на майно відчужувана.

Спадковий договір є різновидом договору про передавання майна у власність від однієї особи до іншої.

Набувачем може бути фізична або юридична особа, відчужувачем — фізична особа, подружжя або один з подружжя.

Предметом спадкового договору є майно відчужувача: нерухоме майно — квартира, житловий будинок, магазин, земельна ділянка; рухоме майно-автомобіль, гроші, цінні папери.

Відчужувач підтверджує право власності на майно правовстановлюючим документом.

Цей договір є двостороннім, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У кожної сторони за цим договором виникають і права, і обов’язки. Обов’язок відчужувача — не чинити перешкод для того, щоб майно, що є предметом “договору, після його смерті перейшло у власність набувача. Тобто, за свого життя не продавати, не заповідати, іншим способом не відчужувати це майно. Таким чином, набувач може бути впевненим, що при належному виконанні ним своїх обов’язків його права закон захищає.

У набувача за таким договором виникають певні зобов’язання. Сторони повинні чітко конкретизувати їх у своєму договорі. Ці зобов’язання полягають у тому, що набувач повинен вчинити певні дії — майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

На перший погляд може здаватися, що договір довічного утримання і спадковий договір дуже схожі, якщо їх порівнювати і брати до уваги права та обов’язки сторін, процедуру оформлення, виконання таких договорів. Але між ними є суттєва різниця. Вона полягає у моменті набуття права власності набувача на майно відчужувача.

Якщо за договором довічного утримання набувач набуває права власності на майно відчужувача в момент укладення договору і в подальшому, ще при житті відчужувана, вже є власником цього майна, то у спадковому договорі право власності на майно відчужувана виникає у набувача тільки після його смерті. Тому цей договір є саме «спадковим». Процедура оформлення спадщини в цьому випадку виконана процедурою укладення та оформлення спадкового договору і подальші дії по оформленню спадщини набувачу не потрібно виконувати.

Законодавець передбачив заходи для забезпечення виконання спадкового договору для обох сторін. Для охорони прав набувача і збереження обумовленого договором майна накладається заборона на відчуження.

Припинення спадкового договору у зв’язку зі смертю відчужувача є підставою для зняття заборони відчуження. Після цього спадковий, договір стає для набувача правовстановлюючим документом. Реєстрацію права власності набувача І на  підставі  спадкового  договору здійснює нотаріус.

Для охорони прав відчужувача закон також передбачає цілу низку заходів. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснюваті/ контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Таким чином, у виконанні умов договору бере участь і третя особа, яка може вплинути на наслідки договору у разі неналежного виконання своїх обов’язків набувачем. Вибір такої особи повністю належить відчужувачу.

Спадковий договір є кроком вперед у розбудові та вдосконаленні українського законодавства. Його! поява в правовому полі українського законодавства значно розширює можливості громадян цивілізовано реалізувати свої потреби і бажання.

О. РОМОВСЬКА,
приватний нотаріус Косівського районного нотаріального округу.