Спогадами лину в Кути

Нещодавно мені знайомі дали прочитати один з номерів  газети «Гуцульський край». Я згадала далекі  1953-54 роки, коли мене після закінчення педучилища направили на роботу в Кутську  школу. І тут розпочалася моя трудова діяльність.

Маленькі гуцулята полюбили мене і я всі  свої  знання, енергію й любов віддавала їм.  Прекрасний  педагогічний  колектив  тепло зустрів молодого вчителя. З великою пошаною до мене ставились і батьки. З моїх вихованців вийшли талановиті вчителі, лікарі, дбайливі і турботливі  господині, справжні патріоти нашої України. Але за певних обставин моїй сім’ї  довелось переїхати у Крим, де працювала вчителькою молодших класів і вийшла на заслужений  відпочинок.

Мої учні не забувають свою першу вчительку, вітають з ювілеями, запрошують на зустрічі. Думаю, що не забули  і мої вихованці з Кутів. Я пам’ятаю їх і зберігаю всі фотографії  на яких зафіксовані мої учні на перше вересня та інші свята. Я горджуся всіма моїми учнями і з теплотою згадую всіх.  Думаю, що і вони не забули свою вчительку.

Ніна КАПЛУНОВА (Загребельна),
вчитель-пенсіонер, АР Крим.

Share