Я бачив світ крізь ваші очі

(у майстерні художника Анатолія Калитка)

Коли з очей вам сипалися квіти,
А по стіні пливли гірські річки,
Я бачив, як народжувався вітер,
Як журавлі злітали вам з руки.
Я бачив, як народжувалось небо,
Земля і хмари, і русява ніч,
Як дихав світ збентежено й вогнево,
І цвіт черемх вам  сипався із пліч.
Як бачив, як народжувалось поле,
І люди, і жоржини в куманці,
Як на хрестах горіли руки болем,
А пензель — смолоскип у вас в руці.
Я бачив світ крізь ваші очі, майстре,
Я бачив, як народжувались ви,
Як несли землю на пелюстках айстри,
А сонце піднімалося з трави.
Тоді були ви, майстре, вище себе.
Тоді натхнення було вище вас.
Я розглядав крізь Всесвіт ваше серце.
Я розглядав крізь ваші очі нас.
Ви ніжно пензлем цілували гори,
Дерева на розлогім полотні.
Коли з очей у вас летіли зорі,
А ріки плюскотіли по стіні.

Богдан РАДИШ-МАРИНЮК.