Село Космач — історична довідка

Як свідчить з одних переказів, перше поселення людей виникло ще в 1247 році на горі Мончіль, яка знаходиться у центрі села. З інших дізнаємося про те, що село засновано у 1387 році. Це була пустинно-гірська окраїна, малодоступна і малозаселена. Перша родина, яка поселилася в селі, втекла із Снятина. Чоловік посварився із паном і заслужив велику кару. Щоб уникнути її, родина втекла у Карпати. Тут вона поселилася на горбі, поблизу річки. Чоловік називався Іван, жінка — Анна, син — Іванко. Іван мав довге кучеряве волосся і бороду, тому його назвали «косматим», від чого і пішла назва села — Космач.

Найдавніша згадка про село датується 1 квітня 1412 року. Того далекого дня власник села Микола Бучацький здав у заставу Якову Збоженому село Космач і ряд сусідніх сіл.

З історії села відомо, що з середини ХVІІ ст. землі Космача належали поміщикові Яблонському, який мав право селян карати і ніякий закон не пом’якшував такої кари. Не могли космачани витримати такого безправ’я і піднімалися на боротьбу. Хоч селяни були згуртовані, жили без чварів, суперечок, чесно ділили жалюгідні радощі, але не мали зброї, тому їх повстання швидко придушували. Повстанців села очолював Степан Гаврилишин.

Часто у Космачі бував народний месник Олекса Довбуш. У 1740 році О.Довбуш отаборився в Чорногорі на горі Стіг. Багато років наганяв він страх на місцевих панів. У той час у селі Космачі не було ні одного панського маєтку. Та управляли пани селом, живучи в Яблунові.

У 1772 р. землі Космача відійшли до Австрії і знаходилися під її гнітом аж до 1918 року. Життя гуцулів не змінилося на краще. Молоді хлопці повинні були відбувати військову службу в австрійській армії упродовж шести років.

Населення було неграмотним. Уряд ухилявся від відкриття шкіл. Тільки у 1790 році винаймили садибу для школи, в якій навчання було початковим (велося 4 роки). У школі на той час навчалося 50 учнів.

У 1888 році товариство «Просвіта» ім. Т.Шевченка заснувало першу читальню. При читальні працював гурток художньої самодіяльності. Гуртківці з виступами їздили у Відень.

У 1918-1920 рр. село Космач ввійшло до складу Польщі. Селяни зазнали насильницького ополячення. Навчання дітей вели польською мовою упродовж шести років. Обов’язковими були предмети: українська мова, польська мова, каліграфія, читання, арифметика, богослов’я.

У 1940 — 1950 рр. Космач був одним із вогнищ народного опору німецьким і більшовицьким окупантам. У селі був вишкіл старшин УПА.

Чимало космачан брали участь у збройній боротьбі з окупантами та загинули на радянсько-німецькому фронті. За неповними даними (на підставі звернень громадян до реабілітаційної комісії), з Космача вивезено до Сибіру 159 осіб, засуджено до ув’язнення — 74. Особливо запеклі бої між УПА та радянськими військами в Космачі відбулися 30 січня — 3 лютого 1945 року.

Нині Космач — один із важливих культурно-освітніх осередків Косівщини. Межує із селами : Акрешора, Текуча, Прокурава, Люча, Брустури, Шепіт.

Висота над рівнем моря — від 520 м на півночі до 660 м на півдні. Відстань від Косова — 32 км, до найближчої залізничної станції в м. Коломиї — 32 км.

Село налічує 32 присілки: Рушір, Віпчина, Погір, Мел, Андрійцева, Багна, Бані, Медвежий, Дощаний, Почоса, Діл, Кляуза, Плаюци Лішів, Горішнє, Центр, Царина, Прокіріци, Завоєли, Буковець, Віпчинка, Ставник, Клифа, Грунь, Облаз, Сиглін, Тарниці, Рунок, Прелуки, Лани, Запогарі, Черешенька.

На території села протікає річка Пістинька, яка бере початок з-під гори Грегіт та її притоки: Багнєнка, Тікача, Кичірєва та ін. З-під Рунка випливає річка Рушір з притокою Димбовець, вона впадає у Лючку біля Яблунова.

В межах села та найблищих його околицях височіють гори: Мунчіль (664 м), Цвілева (1160 м), Штивйора (1126 м), Ледескул (1267 м), Лисина (1464 м), Грегіт (1491 м), Стеришора (1114 м), Джугрин (882 м), Прелуки (1022 м), Буковець (969 м), Сиглін (1160 м).

У Космачі є 2412 дворів, 6968 жителів.

Розвинені художні промисли: писанкарство, вишивка, різьбярство, гончарство, виготовлення музичних інструментів, постолів, гуцульського одягу, будівництво.

Відомі майстри: писанкарки — Вазарук Марія, Костюк Марія, Ісайчук Марія, Костюк Ганна, Линдюк Ганна; килимарниці — Стефанюк Ганна, Шкварич Параска, Кравчук Марія; різьбярі — Семчук Юрій Микитович, Семчук Юрій Дмитрович, Костюк Богдан; вишивальники — Семчук Палагна, Чорняк Гафія, Кушнірчук, Анастасія, Пожоджук Дмитро. Музичні інструменти виготовляють: Книшук Василь (скрипки), Горганюк Василь, Дзвінчук Василь (цимбали), Костюк Богдан (бубни). Шиють гуцульський одяг: Линдюк Дмитро, Линдюк Марія — запаски; Клапцуняк Дмитро — кептарі; Дзвінчук Тарас — постоли; Варцаб’юк Марія — шлюбні вінки. Майстри-будівельники: Поляк Василь, Бербеничук Юрій, Кушнірчук Василь, Кушнірчук Іван.

Відомі люди, чия біографія пов’язана з Космачем: художник Олекса Новаківський (1872-1935), який у 30-х роках проводив тут заняття художньої школи; художник Григорій Смольський (1893-1985); художник Михайло Мороз (1904-1991); композитор Микола Колесса (часто бував тут у 1938-1947 рр.), відомий дисидент, професор Валентин Мороз (у 1970 році опублікував за кордоном «Хроніку опору» — про захист космачанами пам’яток культури).

Вихідцями із Космача є відомі митці та мистецтвознавці: Ганна Вінтоняк, Марія Марчак, Олена Никорак, Дмитро Пожоджук, історик Петро Сіреджук, краєзнавець Лук’ян Вадзарук, журналіст Василь Пожоджук.

Важливим освітнім осередком космачан є Космацька загальноосвітня школа І-ІП ступенів. Середню школу в селі відкрито в 1951 р., яка працювала в пристосованих приміщеннях, побудованих ще в 1910 — 1965 рр. У 2003 році ввійшла в дію перша черга нового типового приміщення школи, в якому сьогодні навчається 280 учнів. Директор школи — Семчук Юрій Дмитрович.

У селі є дільнича лікарня (головний лікар — Геник Ярослав Іванович), 2 медпункти, аптека.

Досить дієвим на сьогодні є народний дім (директор Семчук Петро Танасійович ), побудовано у 1961 році.

Найважливішими пам’ятками історії та культури є: Гальштатський солеварний центр (XI — IX ст. до н.е.) на присілку Медвежий, який відкрили у 1994 р. М.Бандрівський та П.Сіреджук; вони ж знайшли в урочищі Бідунка, поблизу соляного джерела, сліди діяльності людей епохи неоліту; пам’ятний знак О.Довбушу на місці його загибелі 24 серпня 1745 р., який встановлено 1986 р., (скульптор І.Андрійканич); хрест на честь скасування панщини 1848 р.; хрест з нагоди заснування товариства тверезості біля церкви; пам’ятник Т.Шевченку, встановлений 16.10.1994р. на кошти О.Кушнірчука (скульптор В.Гурмак); могила українських січових стрільців на цвинтарі; символічна могила на честь січових стрільців (1942 р., яку відновлено 1990 р.); могила вояків УПА, де поховані 24 повстанці з с. Космача і навколишніх сіл.

Цінними пам’ятками природи є Пожеретульський державний орнітологічний заказник, скелі Камінь Новаківського, водоспад на р. Рушорі.

Космацька сільська рада, село Космач

Космацький сільський голова Пожоджук Дмитро Онуфрійович.

Чисельність населення (всього) – 6283, чоловіків – 2914, жінок – 3369.
Кількість господарств – 2383; чисельність пенсіонерів –1421; інвалідів (всього) – 314, в т.ч.: І групи – 41, II    групи –143, III     групи — 130.

Кількість багатодітних сімей – 183; малозабезпечених сімей – 361; дітей-сиріт – 6; дітей, позбавлених батьківського піклування, — 4.

Share