Незалежність — основний аспект української правової держави

24 серпня 1991 року розпочала свою роботу позачергова сесія Верховної Ради України, на якій було розглянуто питання про політичну ситуацію у республіці, що була наслідком державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 року, та прийнято низку надзвичайно важливих документів. Серед них — Постанова та Акт проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю. Так Україна стала самостійною демократичною державою з неподільною і недоторканною територією.

Для правового забезпечення суверенітету і незалежності України зроблено чимало, але найважливішим кроком стало прийняття 28 червня 1996 року нової Конституції України, положення якої закріплювали верховенство права та закону в державі.

Називатись правовою може тільки та держава, яка неухильно дотримується принципів: верховенства закону щодо інших правових актів і у суспільному житті;
непорушності прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, їх гарантування й охорони; взаємної відповідальності держави і особи;
ефективності контролю за дотриманням законів і підзаконних нормативно-правових актів.

Розбудова української правової держави здійснювалась у складних тогочасних умовах. Необхідно було перш за все перейти від статусу союзної республіки з обмеженим суверенітетом до статусу самостійної держави. Незалежність України відкрила широкі можливості для створення власного демократичного державного апарату — з усуненням залишків командно-адміністративної системи управління. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року проголосила самостійність влади у вирішенні будь-яких питань державного життя, її поділ на законодавчу, виконавчу та судову за принципом стримувань і противаг.

Проголошення України незалежною державою обумовило необхідність визначити правовий статус її населення. Громадянам України гарантується рівність перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Держава вживає заходів щодо охорони і захисту інтересів громадян, які перебувають за її межами. Всім народам, національним меншинам, які проживають на території України гарантовано рівні політичні, економічні, соціальні і культурні права.

Розвиток ринкової економіки, рівноправність усіх форм власності можливі лише в умовах економічної самостійності держави. Здобуття незалежності Україною сприяло активізації міжнародного співробітництва на засадах рівноправності, суверенності, невтручання у внутрішні справи один одного, визнання територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів.

Здобувши незалежність, народ України розпочав активну діяльність зі створення демократичної правової держави, яку продовжує і сьогодні, оскільки це процес творчий, потребує постійних змін і коригувань.

Роман ФІЛІПОВИЧ,
начальник Косівського районного управління юстиції.

Share