Берімо приклад з бджіл

На уроках обслуговуючої праці ми вивчали тему «Бджільництво».

Для написання творчого проекту ми з учителем О.М.Магнич відвідали пасіку жителя с. Яворова В.В.Потяка — інспектора з охорони заповідно-природного фонду Національного природного парку «Гуцульщина».

Василь Васильович дуже цікаво розказав про історію бджільництва, породи бджіл, вибір місця для пасіки, про вулики, продуктивність бджіл і про важливе значення бджіл у сільському господарстві. Ми спостерігали, як бджоли збирають нектар, залітають у вулик і вилітають з вулика. Нам було дуже цікаво. Якби ми працювали так, як бджоли, то Україна стала б багатою державою.


Учні 7 класу Яворів-Безульківської ЗОШ 1-2 ступенів.

Про інвентар і літературу

Щоб уявити собі, що таке для пасічника означає, скажімо, димар чи лицева сітка, стамеска чи роївня, годівниця чи лекало для навощування рамок, варто лише прийти на пасіку. Переконаємось, що робота тут без інвентаря спеціального призначення неможлива.

Тим часом, хоч як це сумно, пасіки забезпечуються за залишковим принципом, і за останні роки держава фактично не вклала в розвиток галузі жодної гривні. Навіть те, що було створене, руйнується.

У магазинах немає звичайнісіньких ножів для розпечатування стільників, відсутній інструмент для навощування рамок, немає дроту.

Якщо вам раптом заманеться прочитати що-небудь про бджільництво, ознайомитись із новинками — не бийте даремно своїх ніг.

Зважаючи на те, що Україна за кількістю бджолосімей залишила позаду багато країн, дальший розвиток бджільництва на науковій основі без всебічного висвітлення його проблем на сторінках періодичних видань неможливий.

Іван Ванджурак,
пасічник.

Share